Вийти заміж за американця: очікування vs реальність

Наші дівчата, які не раз чули, що вони – найкрасивіші у світі, якщо не поголовно, то через одну, точно мріють вийти заміж за іноземця. Бажано за англійця, француза, італійця або американця. Дехто бував за кордоном і бачив на власні очі, що мешканки інших країн часто поступаються слов’янкам у зовнішніх даних, доглянутості та відчутті стилю. І тому не розуміють: як же так? Така молода, гарна, струнка, витончена і модна українська дівчина з провінції цілком могла б ощасливити будь-якого іноземця (бажано молодого, симпатичного, заможного і, звісно, не скупого). Але вони одружуються зі своїми – і зовсім не соромляться ходити вулицями поруч із товстими, неохайними дружинами.

Чому ж американці віддають перевагу шлюбам із «своїми», а нашим дівчатам так важко знайти й утримати американського чоловіка? Свою думку, засновану на багаторічних спостереженнях, висловив олександрієць із Сіетла Вадим Новіков.
Міжнародні шлюби були, є і будуть, але можливі вони лише тоді, коли партнери приймають різницю менталітетів. А вона — величезна. Україна і США – це як дві далекі планети. Українки, які знаходять нареченого з Америки, їдуть до «країни мрій» щасливі, щиро вірячи, що витягли щасливий квиток у рай. Про різницю менталітетів вони ще нічого не знають – просто радіють, що пощастило знайти чоловіка. Але попереду їх часто чекає розчарування і розлучення.
І все тому, що в нас абсолютно різні уявлення про життя, ми навіть мислимо по-різному. Тому, за словами Вадима, романи між слов’янками та американцями, звісно, можливі, але довготривалі стосунки – лише поодинокі випадки.
За статистикою, чоловіків у США більше, ніж жінок. І всі «нормальні» чоловіки знаходять собі дружин самі – серед своїх, вирослих у тій самій культурі, які розуміють їхній спосіб життя і почуття гумору, поділяють погляди на світ.
Стосунки в Америці вільні від фінансової чи побутової залежності, на відміну від того, як це часто буває у нас. Жінка, навіть із дітьми, цілком може забезпечити себе сама – чоловік-годувальник їй не потрібен. Так само і чоловікові не потрібна домогосподарка, яка смачно готує, – із їжею в Америці проблем немає, прання – без проблем, а для прибирання можна найняти спеціаліста. Американські подружжя поважають свободу одне одного, побутові питання вирішують разом. Тому в США дружину обирають не для господарства, а як партнера. І, звичайно, оцінюють вигоди такого партнерства ще до весілля.
Романтичного «цукерково – букетного» періоду, який так люблять наші дівчата, у США практично немає. Навіть у стосунках відчувається діловий стиль. Для американських наречених головне – не краса й доглянутість, хоча це бажано (який чоловік відмовиться від такого бонусу?). Але, як і для будь-якого сучасного чоловіка, важливіше – власне відчуття поруч із жінкою: щоб була «на одній хвилі», розуміла, поважала, цінувала, сміялася з його жартів (а українкам американський гумор зрозуміти складно). І, звісно, щоб мала роботу – тоді можна розраховувати на вигідний кредит на житло й гарну освіту для дітей. А якщо дівчина з України не знає мови – на яку роботу вона може претендувати?
Тому симпатичний, не старий, у міру вгодований американець віддасть перевагу не дуже стрункій і доглянутій місіс, але близькій за духом, зрозумілій, з таким самим гумором і звичками. А головне – із хорошою роботою. Наші співвітчизниці дивуються: як це американський мачо йде вулицею з «жахливою товстухою» і не дивиться на красунь? А все просто: ця товстуха – лікар, у неї немає часу бігати по косметологах, зате вона чудово заробляє. І одягається так, як їй зручно – тут це норма. Так, не красуня. Але для нього – вигідна партія.
На сайтах знайомств наші дівчата описують, які вони красиві, розумні й освічені, і висувають свої вимоги до кандидата в чоловіки. Американці щиро не розуміють: чому вони мають вкладати гроші в цю дівчину, що отримають натомість? Тим більше, наші звикли вимагати уваги й грошей, ображаються, якщо щось не так. Американці цього не терплять. Вони такі, які є – і їх треба приймати. Прати чи готувати вони не потребують, а постійно вкладати гроші в красуню й терпіти її примхи – не збираються. Для них головне – дім і робота. А знайти дівчину на один вечір у барі – не проблема. Не подобається – до побачення.
Якщо ви думаєте, що підкорите американця вмінням смачно готувати – дарма. Українська кухня для американців – зовсім не те, до чого вони звикли. Вони виросли на чизбургерах і картоплі фрі з McDonald`s, на корейській і китайській їжі. Борщ, а тим більше сало чи холодець, викликають у них щире здивування або навіть відразу.
В Америці багато нюансів, яких людина, що ніколи там не жила, може не знати. Наприклад, борги чоловіка після шлюбу автоматично переходять і на дружину – щоправда, лише наполовину: усе порівну. Проблему можна вирішити через адвоката, але це дорого. Ще є повернення податків – жадібні чоловіки часто забирають ці гроші собі, а дружина з України може навіть не знати про їхнє існування. Розлучення – дуже тривалий і дорогий процес. До речі, емігранти у США теж часто розлучаються. Жінки бачать інше життя – і йдуть від чоловіків.
Слов’янам також важко ужитися з американками – ці жінки занадто незалежні й самостійні. Більшість із них не красуні й, за нашими мірками, виглядають відверто погано. Так, у великих містах, де обертаються великі гроші, трапляються гарні жінки. Але фільм «Красуня» про мільйонера і повію від цього не перестає бути просто гарною казкою.
Мрії іноді збуваються, але часто все закінчується розлученням і пошуком «свого, рідного». І хоч руки часом опускаються, розслаблятися не можна — в Америці за все треба платити, а отже, треба постійно діяти.
На думку Вадима, краще знайти пару на батьківщині й емігрувати разом з тим, хто розуміє, хто ти і звідки, бо сам виріс там само.
А як же все-таки познайомитися з іноземцем? Є професійні свахи, які володіють секретами пошуку наречених, а також особливими прийомами успішних знайомств. Зазвичай це жінки близько 40 років, і їхні послуги коштують дорого – 3-4 тисячі доларів. Але вони мають гарну репутацію, високий відсоток успішних пар і гарантію, що вам підберуть саме того, кого шукаєте.
Є також сайти знайомств. Хороші – платні. За 30-40 доларів на місяць можна знайти партнера для спілкування. Але спершу потрібно відповісти на кілька сотень запитань, щоб система підібрала того, хто справді вам підходить.
Віруючі знайомляться через церкви – там також є шанс швидше знайти однодумця.
А загалом наші співвітчизниці, які переїхали до США, радять: потрібно розвиватися і не стояти на місці. Найбільша помилка жінок – чекати, що прийде той самий чарівник і зробить їхнє життя казкою. Постійно вкладайте у себе, у свій розвиток – і тоді потрібний чоловік з’явиться сам. І не обов’язково американець. І не обов’язково у США.

Олена Карпачова