Добрі справи олександрійських Ельфів

«Ельф» – це відоме не лише в Олександрії об’єднання волонтерів, які з перших днів повномасштабного вторгнення допомагають нашим Захисникам і Захисницям. Саперські набори, мапники, кавери, дощовики, маскувальні костюми – швейний цех з Олександрії допомагає бійцям ЗСУ, Нацгвардійцям і рятувальникам з усієї країни.

Волонтери розпочали роботу після початку повномасштабного російського вторгнення з березня 2022 року. У групу зібралися всі, хто хотів допомогти, люди різного віку та професій. Очолює «Ельф» учителька географії Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату Вікторія Шапран. До обіду вона працює в закладі, а після – шиє задля перемоги. Взагалі, основних членів команди п’ятеро, втім, до роботи долучаються й інші люди, точну кількість яких ніхто не знає.
Старший син Вікторії є військовим, і все почалося з того, що наприкінці березня 2022 року його колеги звернулися до жінки з проханням допомогти сформувати саперську сумку. Її треба було зшити та наповнити гаджетами, які надіслали сапери. Вікторія одразу звернулася до своїх добрих знайомих, які мають в Олександрії невелике швейне підприємство. Волонтеркам дозволили працювати там. Разом виготовили перший зразок, який військові затвердили. Надійшло більше замовлень. Волонтери налагодили роботу та виготовили кілька партій.
З тих пір процес формування саперської сумки пройшов багато етапів та змін. Зрештою, самі сапери, які комунікували з волонтерською спільнотою, і допомогли зробити її досконалою. Сапери спочатку були здивовані, що волонтери роблять такі сумки. Професійний саперський набір коштує близько 20 тисяч, собівартість сумки, яку роблять “ельфи” – не більше двох тисяч гривень. Звісно, вони мінімалістичні, але цього достатньо, щоб хлопці могли йти на завдання.
На початку травня того ж року надійшло нове замовлення – мапники для захисту карт. «Зразок був НАТОвський. Нам дали його розміри, фотографії, – розповідає Вікторія. – Почавши працювати, ми зрозуміли, що виходить дуже багато відходів через його розміри. Тому ми удосконалили ці нюанси та наразі виготовляємо для наших захисників уже три види мапників — малі, середні та великі. Військові самі запропонували розміри».
Вікторія Шапран – мама трьох синів, громадська активістка села Бандурівки. Все це вона вдало поєднує з волонтерством. Разом з очільницею зразкового хореографічного колективу «АвантюриН» Наталією Козинець, Анною Середою та іншими вона почала волонтерити ще з 2014 року. Говорить, у травні 2022 року, коли зрозуміли, що у саперських наборах є велика потреба, вони користуються попитом, почали організований збір коштів на їх формування. Тоді ж прийшла ідея дати назву групі, яка постійно розширювалася. Назва прийшла, можна сказати, сама собою – яскрава і коротка. Ельфи – це істоти, яких не видно, але вони виконують свою роботу. «Так само і ми – непублічні особи, просто робимо свою справу. Наша діяльність не обмежується одним приміщенням, ми ведемо велику кількість логістичних зв’язків і є місточком, який знає кому, куди і як передати допомогу», – говорить Вікторія.
Волонтерська справа об’єднала різних людей – працівників культури, вчителів, підприємців, пенсіонерів. Колись «Ельфи» навіть намагалися скласти список усіх, хто активно допомагає. Дійшли до цифри 82 і зупинилися, адже з’ясувалоося, що не всіх людей знають. А їх дуже багато. Вони працюють вдома, обшивають кавери, в’яжуть шкарпетки тощо. В обличчя їх не знають, але вони є частиною спільноти.
Зараз запал у порівнянні з 2022 роком згас, і це видно по донатах. Але коли «Ельфи» повідомляють про запит від військових і закликають задонатити, люди відгукуються миттєво, хоча й практично одні й ті самі, жителі України та українці за кордоном. Вони знають, що їхні гроші точно підуть за призначенням.
Що мотивує волонтерів не складати руки і працювати далі? Вікторія відповідає: «Для мене особисто це – пам’ять про Елю. (Елеонора Дідковська (Мальцева) – українська футзалістка та військовослужбовиця, неодноразова чемпіонка України, підполковник Збройних сил України, яка відзначилася у ході російського вторгнення в Україну, учасниця російсько-української війни. Активно співпрацювала з олександрійськими «Ельфами». Загинула 30 липня 2023 року. – Авт.). А ще – розуміння, для чого ми це робимо. Коли хлопці пишуть, що вони голі й босі, немає чим працювати, присилають фото і відео, це дає поштовх до роботи. Більшість з того, що нам присилають, ми не можемо показати. У фотозвітах замальовуємо обличчя, але мені шкода, що люди не бачать їхніх світлих облич – стоять хлопці, задоволені тим, що у них є, що є чим працювати. І оці подяки від хлопців за те, що ми є– це великий мотиватор. Ми можемо дивувати, виготовляючи нову потрібну продукцію, і це стає поштовхом, щоб рухатися далі, не зупинятися і показувати, що ми, українці, гідні жити вільно і гідні пращурів, які почали відстоювати нашу незалежність, а ми дай Боже, щоб закінчили.
Ми повинні передавати своїм дітям, якою ціною дається нам перемога – гинуть найкращі. Скільки в Олександрії загиблих, скільки пропали безвісти… Як ми маємо зберігати пам’ять про них? Це і розмови вдома, в сім’ї, і дописи у соцмережах, поширення матеріалів з «Меморіалу», публікації у ЗМІ. Можна взяти участь у забігу пам’яті, у спортивних змаганнях. Вшанувати пам’ять про когось – це не важко. Просто потрібно хотіти».
«З нами контактують сапери, і їхні втрати також для нас болючі, – продовжує Вікторія. – Побачивши наші саперські набори, Еля пишалася б нами, тим, як ми їх вдосконалили. Це завдяки підказці загиблого воїна Сергія Романченка, з мамою якого ми досі тримаємо зв’язок. По суті, кожна деталь набору створена за порадою саперів. Він – як аптечка швидкої допомоги. У кожного сапера свої гаджети. Але тягти за собою не завжди зручно. У нашому наборі є все найнеобхідніше. З однієї частини нам повідомили, що наш набір у них один на 15 осіб. Наші контакти побратими передають один одному.

Поки війна не торкнеться людини особисто, вона не зрозуміє цього горя. У нас одна волонтерська спільнота, ми один одному допомагаємо. Мене як педагога гнітить, коли я бачу, як молодь на вулиці слухає російську музику, і ніхто навіть зауваження їм не робить. Починайте змінювати світ із себе. В моїй домашній бібліотеці було багато російськомовної літератури, яку ми здали на макулатуру»…
Недарма говорять, гарний волонтер – звітуючий волонтер. Минулого року «Ельфи» зібрали понад 3 млн 200 тис грн коштів – і це відображено у їхньому податковому звіті. Спільнота звітує за кожну копійку. Звісно, на фоні того, що відбувається в країні, до багатьох людей, які називають себе волонтерами, надії немає. Вони ніде не працюють, лише волонтерять, а за що тоді живуть? Чому люди їм довіряють і донатять? «Це парадокс українського суспільства, – вважає Вікторія. – Бачила відео, як волонтерці назбирали на Айфон. Скільки аптечок, «цукорків» можна було б придбати на ці кошти! (“Цукорок” – це український детектор дронів, який сигналізує, що безпілотник уже поруч, і дає час військовим змінити позицію, яку атакує БПЛА. – Авт.). Люди, ви дивитеся, куди ви донатите? Це питання до людей, але я буду діяти у своїй зоні. Гроші люблять рахунок. Якщо я не прозвітувала – мені самій некомфортно, адже несу відповідальність за велику суму коштів, з якою маю справу. Зберігаю рахунки, касові чеки. Нам довіряють ті, хто донатить, і ми за це їм дуже вдячні. Дуже щемно, коли донатять мами, дружини, діти загиблих бійців. Для мене це дуже цінно.
Ми розповідаємо про волонерство і необхідність допомоги нашим Захисникам. Перша зустріч була у дитячому садочку. Залучаємо учнів шкіл до формування наборів. Учні ліцею, де я працюю, вирізали мітки. Діти самі підходять і просять дати якусь роботу. І це дорого вартує. Діти розуміють, для чого вони це роблять, і що їхня робота – це також допомога, вона ціниться. І це мотивує їх працювати далі».
«Ельфи» співпрацюють з координаційним центром волонтерів Олександрії, а також з волонтерами з Новомиргорода, Львівщини, П’ятихаток, Харкова. Саперські набори виготовляють лише в Олександрії та Львівській області. Виконують й індивідуальні замовлення, додаючи в сумки те, про що просять бійці. До речі, сшиті олександрійськими «Ельфами» мапники (у них зберігаються карти в зонах бойових дій, де немає зв’язку) є навіть в Генштабі.
Зараз погодні умови змінюються, як і запити від військових. На першому місці серед замовлень – дощовики та білі маскувальні костюми. За тиждень уходить два сувоя тканини, кожен вартістю понад 8 тисяч гривень, і «Ельфи» вдячні людям за донати. З одного сувоя виходить 37 дощовиків або до 25 костюмів. А звичайний запит – не менше 40 одиниць. Допомагають навчальні заклади міста, які збирають кошти, малюнки, обереги. Волонтери вдячні вчителям, учням і батькам за дотичність до важливої справи. Завдяки цьому вони мають змогу оперативно виконувати запити Захисників.
Дякуємо тим, хто підтримує фінансами, словом, ділом!
Для тих, хто хоче допомогти Захисникам:
Приват: 4149499374395141
Моно: 4441114459771026

О.Маріїнська