ТНМК: «Буде тонус – буде і перемога!»

В Олександрії вперше виступив культовий «Танок на майдані Конґо». Безкоштовний благодійний концерт зі збором донатів та аукціоном на підтримку ЗСУ пройшов на Фонтанній площі у парку ім.Шевченка. Учасники гурту є активними волонтерами, працюють на тактичних напрямках, а де-хто з музикантів служить на обороні свободи України – фронтмен гурту Фагот в добробаті “Реванш”, бас-гітарист Костянтин Жуйков – солдат Національної Гвардії України, гітарист Ярослав Верьовкін служить в ЗСУ.
Благодійні концерти надважливі для ТНМК, що виступають з вуличними концертами в Україні та за кордоном. Програма включає в себе як відомі хіти, так і нові пісні, написані вже під час повномасштабної війни. І народ активно підспівує і долучається до збору коштів.

В Олександрії приємно здивувала велика кількість молоді. Однаково енергійно підспівували як «Історію України на п’ять хвилин» і «Гупало Василя», так і «Гранули», «Арешт» і «Все одно добро переможе зло».
Наше місто стало десятим в турі ТНМК Україною. Перед тим музиканти виступали у Кременчуці та на «місцевому курорті» «Скіфія». Журналісти перед концертом поспілкувалися з лідерами гурту Фаготом (Олегом Михайлютою) та Фоззі (Олександром Сидоренком). «Не знаємо, скільки буде тривати тур, оскільки у нас двоє військових, і нам доводиться їх якось «позичати» на ці концерти, – розповіли Ф&Ф. – Ми поставили собі завдання-максимум: купити з цього туру 50 дронів-камікадзе і необхідне для частин, де служать наші гітаристи. На це потрібно понад мільйон гривень».
В рамках туру проводяться аукціони. Найбільш дороговартісним лотом була гітара у Чернігові. Також музиканти збирали кошти для ЗСУ на концертах в Європі, куди планують повернутися ще, адже донати падають, а потреби наших захисників не зменшуються. «Запити зростають, треба працювати, – зауважив Фагот, – емоційної втоми немає, в окопах важче».
Раніше «Танок на майдані Конґо» не практикував виступи у вуличному форматі, а зараз ще й можливостей для репетицій немає, зважаючи на те, що музиканти служать і волонтерять. Проте гурт немолодий, але досвідчений, пожартував Фоззі, тому перші міста туру стали «генеральними репетиціями».
Пісні ТНМК знають напам’ять і залюбки співають діти. Протягом року у гурта вийшло два відео: «Крокуй до укриття» – щоб діти не лякалися і правильно реагували на сигнали повітряної тривоги у школах і дитячих садочках, і створене разом із ДСНС «Дивись, куди йдеш» – про мінну небезпеку (ця пісня звучала на концерті). Ще декілька соціально-відповідальних дитячо-юнацьких проєктів не вийшло через війну. «Якщо будуть пропозиції, і це буде цікаво, ми спробуємо ще», – пообіцяли музиканти.
У травні минулого року мав вийти альбом ТНМК «Ватра black». Але… «Ми зрозуміли, що пісні не про вій-ну немає сенсу випускати. За цей час записали майже альбом циклу, який я умовно називаю «Пісні комендантських годин». Треба все це потроху випускати, бо ми затягнули, але у нас поважні причини: ми в Олександрії, – сказав Фоззі. – Ми живемо в такий історичний період, коли кількість викликів і їхня амплітуда просто не лишає місця для інших тем. Я не знаю, як зараз співати про любов і пляж. Може, комусь і співається».
При цьому репертуар гурту не змінився, на відміну від формату діяльності. Фоззі займається тактичною медициною, збирає і відправляє на фронт аптечки. Половина коштів, виручених від продажу мерчу, іде на тактичну медицину.
У Фагота нещодавно вийшов сольний альбом. «Я отримав пінка від війни, – говорить Олег. – Постійно щось переробляєш, відкладаєш на потім, вмикаєш перфекціоніста. А потім приходить війна, і ти розумієш, що наступної секунди може й не бути. І ти перестаєш до себе доколупуватися так, як учора. Деякі пісні у моєму сольнику були написані позавчора, а деякі 13 років тому. Най буде».

– Фаготе, розкажіть цікаву історію, як ви стали націоналістом у 5 років.
– Якщо запитуєте, значить ви її знаєте. Я просто побачив, як тато підняв келих за вільну Україну і подумав, чому він у 1979 році таке говорить, коли у школі було заборонено розповідати деякі анекдоти? Звідти все і понеслося. Тато, сам не думаючи про це, поселив в мені віру в світле майбутнє нашої держави.
– Ви говорите, що любите навчатися і навчаєтеся все життя. Чому навчилися останнім часом?
– Людей вивчаю. Навіть у тих, хто поряд багато років, можна нескінченно відкривати нові грані.
– Фоззі, ви письменник, автор 9 романів. Коли буде наступна книга, чи щось пишеться під час війни?
– До війни була написана нова книга, і 24 лютого я мав отримати відповідь від видавництва. Зараз видавництва у більшості своїй відновлюють діяльність, і сподіваюся, книга незабаром вийде. Я ще дещо написав, але не люблю казати наперед.
– У книзі «ДНК» Ви один із семи співавторів. Ваше оповідання, яке увійшло до цього твору, було написане окремо чи під замовлення?
– Під замовлення, оскільки я був автором ідеї цієї книги і запропонував її Сергію Жадану. Я розумів: якщо один напишу історію сімох поколінь української родини, вони усі будуть цікавитися футболом, пити самогон і рефлексувати. А для того, аби герої виглядали випукло, потрібні різні автори, яких вже збирав Жадан. Але я відразу сказав, що бронюю за собою 70-ті, оскільки хотів розповісти історію ядерного вибуху в Харківській області, про яку мало хто знає. І це реальна історія. На території України за радянських часів було два підземні ядерні вибухи – один на Донбасі (невдалий), другий у Харківській області (ще більш невдалий).
– На Вашій сторінці у Facebook багато цікавого контенту. Коли ви встигаєте у своєму швидкісному ритмі життя дивитися фільми і серіали і писати на них влучні рецензії?
– Вже не дивлюся. То був такий собі марафон, я хотів як хобі спробувати писати сценарії фільмів і серіалів, тому дивився багато, намагався аналізувати, а потім почалася війна, і це вже не має сенсу. Краще повернутися до літератури.
– Тобто, ви не можете порадити кіноманам гарний новий фільм, який вас вразив?
– Я хочу подивитися новий фільм, але не знаю, коли це вийде – «Опенгеймер». До речі, і «Барбі» дуже хвалять.
– Що ТНМК бажає олександрійцям?
– У гурті три Олександра, тому ваше місто для нас знакове. Бажаємо олександрійцям не втрачати тонус. Буде тонус – буде і перемога!

Олена Карпачова
Фото: Максим Корлюк