Мушкетери XXI століття
Нещодавно олександрійські фехтувальники сенсаційно виступили на поважному загальноукраїнському турнірі в Черкасах, перегравши багатьох іменитих суперників. Тож ми вирішили зустрітися з тренером секції фехтування ДЮСШ № 2 В’ячеславом Артем’євим і поближче познайомити наших читачів із цим дивовижним видом спорту.
З’ясувалося, що олександрійська школа фехтування, до речі, на сьогодні єдина в області, має давню історію і палких прихильників. А взагалі цей вид спорту вважається елітним і стоїть на одному щаблі з великим тенісом, кінним та вітрильним спортом. Це один із п’яти видів спорту, що входить у програму всіх Олімпійських ігор сучасності. Розрізняють такі види спортивного фехтування залежно від використовуваної зброї: на рапірах, на шпагах, на шаблях.
Фехтування, в першу чергу, – це мистецтво володіння бойовою холодною зброєю, тож не дивно, що воно було поширене переважно серед аристократів і військової еліти.
Найперше згадування про нього сягає часів Стародавнього Єгипту. Пізніше фехтування викладали у Стародавньому Римі новобранцям-легіонерам і гладіаторам, а у Стародавній Греції фехтування було однією з основних дисциплін для дітей громадян з наймолодшого віку (з 5-11 років). У середні віки фехтування було однією з основних дисциплін в освітній програмі дворянина-лицаря.
До кінця ХІХ століття фехтування було способом вирішення суперечок серед аристократів або військових, однак у наші часи фехтування перетворилося в один із видів спорту, яке потребує надзвичайної витримки, вправності та твердої руки.
Бій між двома фехтувальниками на будь-якому виді зброї проводиться на спеціальній доріжці шириною 1,5-2 м і завдовжки 14 м, зробленій з електропровідного матеріалу, яка ізольована від апарату, реєструючого уколи або удари.
Бій управляється й оцінюється арбітром. Уколи і удари, нанесені фехтувальниками, реєструються лампами на електричному апараті. Фіксуються вони на основі електричної схеми, що проходить через зброю фехтувальника і його одяг, пов’язаних з апаратом дротяною системою. Арбітр оцінює удари і уколи, ґрунтуючись на свідченнях реєструючого апарату при обліку правил бою в кожному виді фехтування. Бої у видах зброї мають власні специфічні правила, що дозволяють зараховувати уколи і удари або оголошувати їх недійсними.
Варто зазначити, що в залежності від того, на якому з видів зброї ведеться бій, застосовуються певні специфічні правила для кожного з видів. Екіпірування коштує набагато дешевше, наприклад, хокейного, при цьому воно – зручне і легке. До того ж, матеріали, з яких шиють куртку і штани – дуже міцні і довговічні. У них використовується штучна нитка «кевлар», яка йде і для бронежилетів. Маски виготовляються за особливою технологією із спеціальних матеріалів. І те й інше проходить перевірку на міцність. До стартового набору, як правило, входять фехтувальні куртка і брюки, пластиковий захист грудей (обов’язкова для дівчаток, але можна і для хлопчиків), маска, рукавичка, шнур, чохол і, звичайно ж, зброя.
Що стосується Олександрії, то початком цього виду спорту можна вважати 1984 рік, коли до нас приїхав майстер спорту СРСР з Кіровоградської ДЮШ Василь Григорович Литвиненко, і у місті почало працювати відділення фехтування КДЮШ облради ДЗГ «Спартак» під його керівництвом. У 1986 році на запрошення місцевої влади до нашого міста приїхав тренер-викладач, майстер спорту СРСР з фехтування, суддя 1 категорії Демурі Данієлович Латарія.
– Пам’ятаю, що на той час багато хто з хлопчаків нашого віку – я саме навчався у п’ятому класі – хотіли бути мушкетерами, як Михайло Боярський, що зіграв головну роль у фільмі “Д’Артаньян і три мушкетери”, – розповідає Артем’єв. – Набір у секцію був величезний, проте мені вдалося одним із перших записатися до неї на заняття. З тих пір фехтування стало невід’ємною частиною мого життя.
Секція працювала досить успішно. Ми брали участь у всіх календарних змаганнях, отримували високі розряди, були на провідних ролях в обласній збірній команді.
На жаль, прийшли “лихі” 90-і роки, і спорт, як і все у країні, почав занепадати. Секція закрилася, а ми розійшлися своїми шляхами.
І лише через тридцять років, у 2014 році, коли Демурі Данієловичу довелося повернутися, бо Донецьк опинився в зоні воєнних дій, ми почали замислюватися над відродженням в Олександрії цього виду спорту. Ця історія нагадує сюжет роману Олександра Дюма про мушкетерів “20 років потому”. Знову зібралися прихильники мушкетерського спорту, а ми з Демурі Данієловичем виступили ініціаторами створення секції при ДЮСШ у тому ж самому приміщенні, де ми колись починали тренування.
Ініціатива була підтримана керівництвом міста, але питання про повернення зали під секцію фехтування вирішувалося понад два роки. Не було коштів на його відновлення.
Відкрилися ми у 2020 році, тоді ж за підтримки заступника міського голови Ірини Чемерис нам вдалося зробити частково ремонт одного залу й туалету. Ще один зал ми відновили власним коштом. Амуніцію придбали частково самі, частково за допомогою батьків юних спортсменів, частково орендуємо. Сьогодні у стадії завершення створення обласної федерації фехтування, яка буде функціонувати на нашій базі. Це дасть змогу офіційно й активно брати участь у спортивному житті фехтувальників України.
Що стосується змагань, які нещодавно відбулися у Черкасах, то зауважу: це були наші перші змагання з початку відродження секції в Олександрії. Проте дебют став сенсаційним. Ніхто навіть не очікував, що раніше нікому не відомі спортсмени з Олександрії виступлять з таким тріумфом, зайнявши багато призових місць! Перемоги в своїх вікових категоріях здобули Лосєва Анна та Овсянніков Тимофій. Другі місця посіли Лосєва Юліана та Дерев’янко Поліна. Третє місце у Кириєнко Емілії. Жоден подіум не залишився без олександрійських саблістів. Лосєва Анна вразила киян та черкащан, вигравши всі двобої з великою перевагою.
Для нас це великий стимул працювати й надалі, виховуючи майбутніх чемпіонів, а при належній підтримці секції фехтування з боку місцевої влади зможемо стати першими в Україні!
Зараз наша секція проводить набір учнів 3-7 класів, хлопчиків та дівчаток, у відділення фехтування ДЮСШ № 2 (телефони тренерів: 050 692 14 14 (Демурі Данієлович Латарія), 068 348 48 89 (В’ячеслав Володимирович Артем’єв).
Для тих, хто зацікавився сказаним вище додам, що фехтування – це творчий спорт, у якому розвиваються не тільки ваші фізичні здібності, але й інтелект. Фехтування підійде для людей з різною фізичною підготовкою будь-якого віку. Тут немає вагових категорій, люди різного росту та комплекції – усі можуть займатися та змагатися на рівних. Фехтування чудово розвиває мислення й логіку, недарма його називають «швидкими шахами».
У бою на шпагах або рапірах голова повин-на працювати чи не більше тіла – за короткий проміжок часу потрібно прорахувати дії супротивника, побачити його слабкі сторони, вчасно відреагувати, прийняти та виконати єдину правильну дію. Концентруватися на чомусь, крім бою, неможливо, максимальне залучення до процесу дозволяє на якийсь час абстрагуватися від рутини, і це допомагає відпочити від різних стресів, що постійно супроводжують нас у житті.
З точки зору фізичного навантаження, фехтування – це відмінне кардіонавантаження, воно тренує дихальну систему, опрацьовує всі м’язи тіла. Завдяки заняттям цим видом спорту, покращуються координація, спритність рухів, швидкість реакції, підвищується витривалість та стресостійкість. Це дуже гарне єдиноборство.
І наостанок скажу, що фехтування – це мушкетерський дух. Це, перш за все, благородство, повага, взаємодопомога, чесність та відповідальність, – підсумував Демурі Данієлович.
В. Петренко
Залишити відповідь