Головний фізкультурник Олександрії

10 вересня в Україні відзначається День фізкультурника. Серед тисяч олександрійців, причетних до цієї дати, хотілося б відзначити людину, яка внесла величезний вклад у розвиток місцевого спорту і фізкультури – це Андрій Ярошевський, президент ГО “Всеукраїнська федерація військово-спортивних багатоборств”, президент патріотичного спортивного клубу «Захист», майстер спорту України з військово-спортивних багатоборств, заслужений тренер України, «Кращий тренер 2007 року» Кіровоградської області, суддя міжнародної категорії з військово-спортивного багатоборства, володар VІІ дана з військово-спортивного багатоборства, ІІІ дана з «Кемпо-Дзю», начальник відділу молоді та спорту олександрійської міськради, депутат Олександрійської міської ради VIII скликання.

Шлях Ярошевського до цих поважних “рега-лій” був довгим, але передбачуваним. Із самого дитинства Андрій займався спортом. Навчаючись у школі №2 з п’ятого класу, почав відвідувати секції баскетболу, футболу. У старших класах серйозно займався легкою атлетикою.
Як розповів Андрій Володимирович, він ще з дитинства мріяв стати військовим, але відразу це не вдалося – його не прийняли до військового училища, тож він вибрав Кіровоградський інститут сільського господарства, до якого вступив у 1986 році. Саме тут він почав займатися дзюдо. З інститутської лави його призвали на строкову службу, після якої йому відкрився шлях до військової кар’єри.
Ярошевський закінчив Харківське вище військове авіаційно-інженерне училище за спеціальністю «Інженер-механік» (до речі, у 2020 році отримав ще одну вищу освіту, закінчивши Запорізький класичний приватний університет за спеціальністю «Фізична культура і спорт» та здобувши кваліфікацію магістра).
Трудову діяльність розпочав у 1986 році на посаді начальника техланки 4-ї ескадрильї в Олександрійській військовій частині 2269. Саме у цей період військова служба почала тісно переплітатися зі спортом.
– На початку 90-х років минулого століття розпочалися прикрі нападки на армію та військових, – каже Андрій Володимирович. – Треба було щось робити, щоб повернути пошану до захисників Вітчизни. Першим кроком у цьому напрямку була запропонована групою товаришів-військових авіаційної бази спроба навчати іхніх дітей самообороні.
Як зараз пам’ятаю 25 серпня 1995 року, коли я вперше вивів п’ятьох дітей у лісосмугу біля Будинку ветеранів (геріатричний пансіонат) на тренування. Це був мій старт подальшої тренерської діяльності.
Командир авіаційної бази, дізнавшись про наші заняття, викликав мене до себе. Я розповів про наш задум, а він, у свою чергу, підтримав починання. Якраз наближалася зима, тож він запропонував нам приміщення на території частини.
Через три місяці у нас уже було три групи, у яких тренувалися 60 дітей військових та цивільних! 5 травня 1996 року ми зареєстрували клуб. Цей день і вважається днем народження “Захисту”.
Згодом командир запропонував мені посаду начальника фізичної підготовки і спорту авіаційної бази. Це дало змогу вже на офіційному рівні проводити заняття, формувати тренерський склад. Щороку кількість вихованців зростала, ми почали виступати на спортивних змаганнях…
Мабуть, перераховувати всі перемоги клубу не має сенсу – вони добре відомі олександрійцям, а перелік займе не одну сторінку. Скажемо лише, що клуб завоював усі нагороди, які тільки можливі на національному і міжнародному рівнях. За цей час підготовлено 5 майстрів спорту міжнародного класу, 12 майстрів спорту національного рівня. За роки діяльності ПСК «Захист» його вихованцями стали майже 5 тисяч спортсменів. Їх об’єднало справжнє почуття патріотизму і спортивного братерства. «Захист» отримав популярність не лише, як спортивний клуб, а як школа з патріотичного і естетичного виховання.
Самого ж засновника клубу було відзначено на найвищому рівні – в 2018 році він отримав Грамоту Верховної Ради, а також медаль Міністра оборони “За сприяння Збройним силам України”.
– Військовій службі я віддав 17 років, – продовжує Ярошевський. – Потім був період викладацької діяльності в Політехнічному коледжі предмета “Захист Вітчизни”.
У 2003 році мені було присвоєне звання заслуженого тренера України, а в 2005 – запропоновано створити обласний осередок Всеукраїнської федерації військово-спортивних багатоборств. Скажу, що за наступні п’ять років ми стали кращими в Україні! А в 2020 нова пропозиція – очолити Всеукраїнську федерацію. Я погодився і зараз є її президентом.
У 2020 році я балотувався кандидатом в депутати на виборах до міської ради. Моєю метою було створення умов для розвитку фізкультури і спорту в Олександрії. Для цього я запропонував забезпечити пряме фінансування цієї сфери. І в мене це вийшло! Олександрійці підтримали мене на виборах, а пізніше місцева влада запропонувала втілити мої пропозиції у конкретні справи. Був створений відділ молоді та спорту, який я очолив.
На жаль, не все задумане знайшло втілення – спочатку перепоною була епідемія коронавірусу, а зараз війна. Проте ми готуємося до праці в мирний час, який неодмінно настане.
На сьогодні вже активно запрацювала створена нами молодіжна рада, у планах ще один важливий проєкт – молодіжний центр. Це повинен бути осередок, що об`єднає всю активну олександрійську молодь. Ми ставимо своїм головним завданням зробити всі можливі передумови, щоб молоді люди залишалися в Олександрії, а для цього треба створити атмосферу, яку б не хотілося залишати. Тож майбутній центр має стати місцем об’єднання всієї молоді міста. Тут вона зможе збиратися, обговорювати і вирішувати свої проблеми. Працюватиме центр по всіх напрямках, які будуть корисні та цікаві, починаючи від надання консультацій, конкретних послуг до проведення різноманітних заходів, виставок, концертів тощо.
Тож працюємо для нашого майбутнього, віримо у Перемогу, робимо все залежне для їх наближення!

В. Петренко