Музейні таємниці

«АЛЕКСАНДРIЙСКIЙ ТЕАТРАЛЬНЫЙ ЛИСТОКЪ»

Сьогодні завідувачка краєзнавчого відділу Олександрійського міського музейного центру Ольга Божко розповідає про унікальне друковане видання, якому в березні виповнилося 110 років.

У фондах центру зберігаються фотокопії 15 номерів місцевого часопису «Александрійскій Театральный Листокъ», який виходив в Олек-сандрії у 1911 році протягом неповних 5 місяців. Перший випуск був датований 5 березня 1911 року.

Оригінали усіх п’ятнадцяти номерів зберігаються у Російській Національній бібліотеці (колишня Державна бібліотека імені Леніна), а фотокопії були надіслані на замовлення дирекції Олександрійського на-родного краєзнавчого музею у 1982 році.

Контора редакції газети «Александ-рійскій Театральный Листокъ» знаходилася у приміщені готелю «Росія» і працювала з 12-00 до 14-00.

Періодичність видання передбачалася від 3-х до 5-ти разів на місяць Передплата на рік коштувала 5 руб., на місяць – 50 коп., один номер – 5 коп. Реклама в газеті на одну сторінку коштувала 2 руб., на пів сторінки – 1 руб., чверть сторінки – 50 коп., 1/8 сторінки – 25 коп.

У перших номерах газети подається історія Олександрійського театру, початок діяльності якого автор публікації (псевдонім Новий) відносить до 80-х років ХІХ століття. Він пише, що спочатку це було непривабливе на вигляд довге «конюшеннообразне» дерев’яне приміщення, власником якого був Штейнберг.

 Декорації першого олександрійського театру були самими примітивними, як за часів Шекспіра, коли на сцені ставився стовпчик з надписом на дощечці, що це «палац», а це «ліс».

Але незважаючи на примітивність приміщення і декорацій, на сцені цього театру грали найкращі артисти, які на початку ХХ ст. прикрашали сцени Імператорських та найкращих провінційних театрів Російської імперії. «Досить пригадати імена Савіної, Стрельської, Рощина, Южина, Петіпа, Дальського, Мурського, Го-рева, Самойлова-Мічуріна, щоб зрозуміти, які спогади пов’язані зі старим театром. А аматорські спектаклі того часу? Нинішнім любителям і не снилася така блискуча гра і такі колосальні збори, що мали колишні любителі. На вистави збирався буквально весь повіт, щоб помилуватися грою пані Кефали, пана Кефали, Протопопова, Касьянова, Зерваницького, Фотинського та ін.» У цей період міський театр ще не мав своїх сезонних труп, але до Олександрії завжди приїжджали на декілька вистав найкращі трупи того часу.

На кінець вісімдесятих років ХІХ століття у нашому краї приходився   розквіт українського театру. Постійними гостями Олександрії у цей період був М.Л. Кропивницький із своєю трупою, до якої входили корифеї українського театру: Заньковецька, Затиркевич-Карпинська, Саксаганський, Садов-ський, Карпенко-Карий та Карпенко Лучицький. “Вони перші навчили нас любити рідний край і були родоначальниками численних сучасних українських труп” (№1, С. 3-4).

Далі у другому номері автор описує історію театру в Олександрії за період 90-х років ХІХ ст. Він наводить прі-звища театралів, які зі своїми трупами відвідали Олександрію, представивши на огляд олександрійським любителям театру найкращі зразки драматичних п’єс класиків та авторів того часу.  Як зазначає автор, у другій половині 90-х років ХІХ століття відбувся розквіт оперети. Трупи Шалькрета, Родон, Левицького, Ліанова вперше представили на огляд олександрійців “веселу оперету і комічну оперу і навчили щиро сміятися над походеньками “Циганського Барона”, рогатого Менелая і захоплюватися красунею “Маскот”. Автор бідкається, що на початку ХХ століття рівень театральної майстерності нових акторів і труп набагато погіршився, порівнюючи з вищеназваними іменами. 

На початку 90-х років ХІХ ст. власником приміщення театру став А.І.Цивчинський, який розвалив старе приміщення театру і збудував нове. Як зазначає автор Новий, будівництво проходило без конкретного архітектурного проєкту і плану, без залучення інженера, “на глаз”. З вищезазначених причин приміщення театру мало багато недоліків: мала і неглибока сцена, зовсім відсутнє фойє, амфітеатр і бельетаж високо підняті над бенуаром, через що було дуже тісно і душно… Але незважаючи на всі недоліки, новий театр суттєво відрізнявся від попереднього.

У 1902 році театр перейшов у власність купця Є. П. Чибісова, завдячуючи якому кардинально перетворився і став одним із найкращих провінційних театрів. Чибісов замінив гасове освітлення спочатку на газове, а в 1906 році – на електричне. Старі декорації сцени замінені на нові і проведена декорація театрального залу. Однією з перших труп, які виступали у новому театрі, було Харківське драматичне товариство, у числі якого були актори, які на період 1911 року прикрашали трупи Московських Художнього та Незлобинського театрів: Ліліна, Неронова, Васильєва.

 (Далі буде)