Василь Коновалов: “Ми боремося з негативними явищами, а не з підприємцями”

Кілька років в Україні діяв мораторій на перевірки діяльності підприємців, потім ще майже два роки пішло на становлення нової контролюючої служби. І ось зараз уже можна говорити про її повноцінну роботу. Про це для газети “Олександрійський тиждень” розповів начальник міського управління Держпродспоживслужби Василь Коновалов.

– Які основні напрямки роботи служби?

– Управління, як орган виконавчої влади, реалізує державну політику у сфері безпеки і якості харчових продуктів, захисту прав споживачів і контролює дотримання санітарного законодавства. Наші фахівці – державні інспектори – проводять планові та позапланові заходи держконтролю, а також працюють зі зверненнями громадян.

– Як просувається робота щодо впровадження системи НАССР і що вона дасть споживачам?

– Якщо говорити про впровадження на потужностях операторів ринку, то процес іде досить повільно, оскільки це вимагає великої роз’яснювальної роботи, а для підприємців ще і певних матеріальних витрат. Впровадження системи дозволить підвищити конт-роль за якістю і безпекою харчових продуктів. Мушу зазначити, що впровадження цієї системи не входить до компетенції нашого відомства – ми контролюватимемо її виконання.

– Багато хто не розуміє ні цієї складної абревіатури – НАССР, ні її суті.

– Розшифровується вона в англійській транскрипції: Hazard Analysis and Critical Control Points, що означає «аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю». А суть у тому, що якість харчових продуктів характеризується в першу чергу показниками безпеки. Для виробників харчової продукції з’являються нові вимоги, що стосуються виробленої продукції. Виходячи з цього, треба впроваджувати на харчових підприємствах системи менеджменту якості.

Якщо говорити простими словами, це контроль за всім, що ми вживаємо в їжу – від лану до столу. Цей процес – довгий ланцюжок, в якому є небезпечні ланки. Завдання – встановити їх і організувати процес так, щоби звести до мінімуму загрози для здоров’я. Оператори цього ланцюжка повинні самі визначити ці небезпеки і закріпити в інструкціях, як їх не допускати. А наше завдання – контролювати.

Візьмемо для прикладу шкільний або будь-який інший харчоблок. Усі його співробітники повинні залишати особисті речі в роздягальні і одягати спецодяг. У харчоблоці мають бути кілька комплектів спецодягу для приготування їжі, для прибирання приміщень, для видачі страв. На кожного співробітника – не менше трьох комплектів. Виходити з приміщення, навіть до туалету, у спецодязі забороняється. Міняти санітарний одяг потрібно щоразу, коли починається робота з іншими продуктами: напівфабрикатами, сирими або готовими.

Також є вимога щоденного огляду співробітників медсестрою на наявність гнійничкових і гострих респіраторних захворювань. А якщо хто-небудь із членів сім’ї співробітника харчоблоку має інфекційні захворювання, його слід усунути від роботи і допустити лише після здачі необхідних аналізів. Ну і, звичайно, обов’язкове дотримання особистої гігієни і дезінфекції.

Як бачите, вимоги не такі вже й нездійсненні, і для відповідальних працівників вони завжди є обов’язковими, але, на жаль, у багатьох наших громадян ще зберігається менталітет необов’язковості і зневаги до елементарних правил гігієни.

– Нещодавно в Кіровоградській ОДА було презентовано розроблений план заходів організації безпечного та якісного харчування дітей. Яка в цьому процесі роль Держпродспоживслужби?

– Наше завдання – проводити контрольні перевірки дотримання вимог цього плану як перед початком навчального року, так і протягом усього навчального процесу.

– Скільки перевірок вашою службою проведено в цьому році і які результати?

– З початку року провели 73 планових та позапланових перевірки державного нагляду (контролю). За їх результатами складено та вручено 47 приписів про усунення порушень. Винесено 2 постанови про накладення адміністративного стягнення і 2 рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів на виробничих потужностях.

– Тут можна детальніше?

– Називати підприємства і прізвища я не уповноважений, але можу сказати, що у першому випадку мова йде про мале приватне підприємство, на якому виготовляли та реалізовували хлібобулочну продукцію, а в другому – про точку в центрі міста, де продавалися шаурма, піца та інші страви швидкого приготування. На цих підприємствах були відсутні спеціальні дозволені миючі засоби, спецодяг, пастки для гризунів, а також виявлена антисанітарія: бруд, цвіль, грибок, павутиння. Тож зараз вони припинили свою діяльність.

– Які порушення взагалі найпоширеніші?

– Це непроходження персоналом медичного огляду, непроведення навчання з правил особистої гігієни, недотримання гігієнічних вимог при роботі з харчовими продуктами, порушення товарного сусідства, відсутність контролю за температурним режимом. Не ведеться боротьба з гризунами та шкідниками. Незадовільний стан робочих місць, відсутність спец-одягу у співробітників, спеціальних миючих та дезінфікуючих засобів.

Хочу нагадати всім, хто працює з харчовими продуктами, що потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, а наше завдання – боротися не з ними, а з негативними явищами, які можуть виникати у цьому процесі. Але пам’ятайте, що непорядні підприємці не повинні працювати в нашому місті.

– Куди звертатися споживачам у разі порушення їхніх прав?

– Із цих питань потрібно звертатися до Головного управління Держпрод-споживслужби в Кіровоградській області за адресою: вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький.

Сергій Гавриленко