Обмеження плати “iз рук у руки”

     Як відомо, з 4 січня набуває чинності чергове нововведення Нацбанку України: розрахунки між фізичною особою і підприємством за товари, роботу або послуги, вартість яких перевищує 50 тисяч гривень, повинні здійснюватись у безготівковій формі, зокрема шляхом банківського переказу коштів з рахунку на рахунок. Нагадаємо: останнє таке обмеження НБУ вводив у вересні 2013 р., і воно становило 150 тис.грн. Як можна сьогодні оцінювати зменшення обмежень на готівкові розрахунки втричі – про це ми запитали одного з наших постійних експертів-фінансистів.

   – Серед позитивних сторін автори новації називають таку, завдяки якій поповняться грошові резерви банків. Говорять також про детінізацію економіки. Однак це тільки теоретично. Якби ми жили в європейській країні з чітким банківським наглядом і довірою до фінустанов, так справді могло б бути. Але у нас зараз ефект може бути зворотнім. Налякані різними попередніми урядовими новаціями і збіднілі люди обходитимуть ці норми різними способами, виникне цілий сегмент фінансових посередників. Окрім того, торговці дорогими товарами (технікою, меблями, прикрасами) намагатимуться перевести свій бізнес у тінь, щоб не відлякувати споживачів, інакше їм важче буде продати товар. Тінізація економіки тільки збільшиться.

   Будемо відвертими: не в останню чергу обмеження готівкових платежів пов’язане з системою нарахування субсидій, на які у держави вже не вистачає грошей. Відомо, що після покупки речі чи послуги, дорожчої за 50 тисяч гривень, людина втрачає право на субсидію на один рік. Але механізмів контролю за цими покупками держава досі не мала. Теоретично це стимулюватиме людей класти гроші в банк і через нього ж проводити платежі. Таким чином державні органи отримають інформацію про витрати українців.

    – На кому це позначиться?

  – Попередні обмеження до 150 тисяч гривень менше зачіпали пересічних українців. Нинішні стосуватимуться широких верств населення. Особливо – в умовах нинішньої девальвації гривні, коли серйозна побутова техніка, меблі, інші побутові речі 2017 року коштуватимуть 50 і більше тисяч гривень.

   – Зараз потрібен цей крок?

   – Ні. У державі досі не створили механізмів швидкого і зручного перерахування коштів через банк. За статистикою, українці найбільше користуються таким банківським інструментом, як платіжні картки. В Європі населення найбільше використовує інтернет-банкінг, коли ти можеш скористатися банківською послугою будь-де через мобільний телефон чи комп’ютер. Це інша система, спрощений і швидший механізм. В Україні перерахунок коштів між фізичними особами за повними реквізитами триває 5 діб, якщо його здійснюють через банк, а не через платіжну систему. Щоб стимулювати людей більше користуватися безготівковими розрахунками, слід зробити їх зручнішими, а головне – збільшити довіру до банків. Поки що цього немає, а тому вводити жорсткі обмеження недоцільно.Такий крок принесе незручності й стосуватиметься багатьох людей. Це – чисто адміністративний захід. Українців хочуть змусити переходити на безготівкові розрахунки, бо мовляв, більшість з них свої статки ніде не декларують, вони проходять на «сірому» ринку, їх неможливо відслідкувати.

   – Зате чиновники, які показали в е-деклараціях мільйони готівкою, тепер бігом понесуть їх у банк?

   – За них не турбуйтеся. Такі клієнти приходять у банк не як рядові споживачі. Їх приймають як VIP-клієнтів. Їм доступні будь-які банківські сервіси, зокрема – перерахування коштів за кордон, отримання грошей з-за кордону, придбання, наприклад, вілли в Іспанії тощо. У них не виникне труднощів із купівлею чогось дорожчого за 50 тисяч гривень також і в Україні.

   – Нацбанк посилається на європейський досвід. Чи коректно порівнювати нашу ситуацію з європейською практикою?

    – В Україні багато чого роблять під гаслом, що це діє в Європі. Європейці довіряють банківській системі. Там немає такого “банкопаду”, як в Україні. Після “чистки” банківської системи українці взагалі бояться заносити гроші в банк! Механізм формування рахунків фізичних осіб у Європі чіткіший і простіший, ніж у нас. Додайте до цього технологічний інтернет-банкінг. Ним можна скористатися всюди, навіть у маленькому населеному пункті.

   До речі, кажучи про європейський досвід, Нацбанк лукавить. Далеко не у всіх країн він успішний. Наприклад, влада Італії, яка у 2011 році встановила ліміт готівкових розрахунків на рівні 1000 євро для боротьби з ухиленням від податків і відмиванням грошей, з 2016 року збільшила його втричі. Уряд мотивував свій крок тим, що колишнє обмеження було надміру радикальним і не пішло італійській економіці на користь.

О.Наріжний