3200 гривень: якщо станеться диво…

    Ця новина, озвучена нещодавно Прем’єр-міністром України Володимиром Гройс-маном, без перебільшення, всіх ошелешила. Мова йде про заяву, яку він зробив на засіданні Кабміну 26 жовтня: з 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата в Україні буде становити аж 3200 гривень.

      Здавалося б, що поганого у цьому? Кому завадить таке підвищення «мінімалки»: не на якісь там жалюгідні відсотки, як це було у попередні роки, а відразу, одним жохом – та більш ніж у два рази? Просто якась царська, небачена досі щедрість для народу…

     Та не лише у скептиків, а навіть у переконаних оптимістів відразу ж зародилися сумніви: наміри намірами, але чи готова до цього наша економіка, чи не станеться з нею якогось чергового лиха після таких щедрот?
За словами Президента Петра Порошенка, оприлюдненими в «Аргументах і фактах в Україні», нововведення торкнеться 4-х мільйонів українців, які зараз отримують зарплату трохи меншу, ніж 1,5 тис.гривень. При підвищенні «мінімалки» зросте також податок на дохід фізичних осіб. Таким чином, місцеві бюджети отримають у вигляді податків додатково 7,7 мільярда гривень. Також значно поповниться і Пенсійний фонд.

     «Рішення відносно збільшення мінімальних зарплат є збалансованим і для його реалізації додаткових витрат з бюджету не потребує, – вважає міністр фінансів Олександр Данилюк. – Воно профінансується за рахунок того, що частина зарплат вийде з тіні».

   «Це не було спонтанною ідеєю, яка з’явилась у когось у голові за якусь ніч, – також намагається розвіяти сумніви громадськості міністр соцполітики Андрій Рева. – Ми говоримо про планомірну, цілеспрямовану роботу, яка була виконана Кабміном протягом останніх шести місяців».

    Але чому названо саме 3200 гривень? За словами міністра, вирішили відштовхнутися від реальної вартості вмісту споживчого кошика, до речі, вперше за останні 15 років. За прогнозами на 2017 рік, його вартість буде саме такою, вважає урядовець.

    При цьому А.Рева пояснив, що проект бюджету, який розглядався саме перед оголошенням про підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, повинен базуватися на законодавчих актах, а для введення нового розміру мінімальної зарплати потрібно прийняти нові норми закону. Зокрема, треба зарплати чиновників «відв’язати» від «мінімалки» і зробити їх залежними від прожиткового мінімуму. Інакше посадові оклади деяких «слуг народу» виростуть у два рази. За словами А.Реви, тим самим уряд намагається відновити справедливість: у той час, як безробітний, котрий стояв на обліку в Центрі зайнятості, як і раніше, буде отримувати суму прожиткового мінімуму, працююча людина зароблятиме суму принаймні у два рази більшу, що буде цілком логічно (зараз вони отримують відповідно 1450 і 1399 гривень).
Ну і звісно, на «ура» сприйняли обіцянку профспілки: на думку голови Федерації профспілок Григорія Осового, з 1 січня 2017 року в нашій країні, ні більше ні менше, розпочнеться справжня реформа оплати праці, і ми відійдемо від попередньої моделі нарахування зарплат, за якої українці були дешевою робочою силою.

     Це були думки оптимістів. Але немало і таких, хто вважає, що нововведення принесе більше шкоди, ніж користі.
«Проблема передусім у тому, що ніхто нікому з нас не показував ніяких розрахунків, – говорить економічний експерт Олександр Жолудь. – Скоріш за все, урядовці вирішили так: була «мінімалка» ось така, а давайте ми її подвоїмо! І все, а далі виручить друкарський верстат».

   У свою чергу, виконавчий директор Міжна-родного фонду Блейзера Олег Устенко впевнений у тому, що з підвищенням мінімальної зарплати Україна наштовхнеться на нові виклики: «Автоматично виростуть витрати Державного бюджету, який у нас і так далекий від досконалості. Та плюс до всього є певні фінансові умови від МВФ та збільшення відсотка тіньової економіки, яка і без того зараз є наполовину нелегальною. До речі, у тому ж таки МВФ вивели ось таку цікаву, але дуже неприємну закономірність: збільшення зарплат всього на 10% призводить до росту безробіття на 0,04 відсотка. І то це стосується країн з невисоким рівнем «тонізації» економіки. Якщо ж застосувати цю формулу до України, то вже у наступному році безробіття у нас може зрости на 5 %.

   Навіть заступник голови фракції БПП у Верховній Раді Оксана Продан висловлюється проти такого різкого збільшення даного соціального стандарту: «Сподіваюсь, що ця ініціатива буде переглянута, і проект бюджету на 2017 рік залишиться базово з тією «мінімалкою», яка була раніше, або максимум на 10 відсотків більшою. Інакше це призведе до збільшення податків і додаткового переходу бізнесу у тінь».

   А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, крім іншого, додає: «Реально зарплати підвищаться тільки тим бюджетникам, які отримують зараз приблизно півтори тисячі гривень. А після згаданого підвищення та всіх відрахувань дадуть їм «на руки» приблизно 2 тисячі, от і вся реформа».

   Ну добре, це все були думки столичних жителів, котрі, як прийнято вважати, живуть в іншому світі, який дуже відрізняється від провінційного. Запитаємо краще у представників малого бізнесу нашого міста, як вони сприйняли «новину від В.Гройсмана». Та чомусь дива не сталось: такі зобов’язання і нашим опитаним, м’яко кажучи, не надто до душі. Володимир, власник невеликого магазину спортивного і верхнього одягу: «Якщо справді примусять мене платити працівницям (яких у мене всього 3 особи) 3200 гривень… Чесно, я не знаю, що робитиму. І так виторгу немає, ледве нашкрібаю дівчатам «мінімалку», а тут відразу треба більше ніж подвоїти зарплату. Якщо уряд так ставить питання, то хай тоді і скаже мені, де так раптово взяти додаткові гроші на зарплату!»

    Ольга, власниця, вона ж і продавець невеликої «точки» будівельних матеріалів: «Я не знаю, на кого розрахована ця авантюра з такою мінімальною зарплатою. Та я сама готова плюнути на цей бізнес і влаштуватися десь працювати на «мінімалку» у 3200 гривень! Великий бізнес, можливо, і здатний так підвищити зарплати своїм працівникам, але навіть він неминуче закладе додаткову частку в ціну на свої товари чи вироби. А що робити мені? Ви звертали увагу, скільки раніше в Олександрії було магазинів будматеріалів і скільки їх зараз залишилось? А все тому, що оптові ціни стрімко зросли з падіннями гривні, а люди дуже збідніли, і їм уже не до будівництв і ремонтів. Ну підвищу удвічі я зарплату своїм хлопцям-вантажникам, намалюю нові ціни на свої товари – та це все одно, що відразу взяти і закритись! І який вихід? Я бачу тільки один: переводити свою зовсім нечисленну «команду» на третину, четвертину зарплати, аби вписатись у витрати. Тобто знову «тінь», і нічого більше. Тільки хто від цього виграє?

    Це був «голос народу». Втім, є думки, які взагалі лежать у іншій площині.  Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики: «Цілком можливо, що ніякого підвищення і не планується. Не виключено, що така заява пов’язана з резонансом від е-декларування або з початком опалювального сезону. Скоро люди отримають перші платіжки за теплопостачання. І дуже важливо чимось відволікти людей. Отож ідея про підвищення «мінімалки» – чудовий спосіб хоч трохи пом’якшити протестні настрої у суспільстві».

О.Іванченко