Голодний пес – не сторож
«Вона вилазила на свою будку і через паркан садиби дивилася на перехожих. Не гавкала, а лише жалібно заглядала в очі. Чого вона хотіла, здогадатися не важко: собачка була дуже худа, і єдине, що їй треба було, – а раптом хтось із випадкових людей чимось її пригостить», – так розпочала свою розповідь жителька мікрорайону 8-ї школи Антоніна Петрівна.