Реальний шанс чи популістський блеф?

Світлом в кінці тунелю, на думку багатьох потенційних власників недорогих, але якісних легкових автомобілів, мав стати закон, прийнятий нещодавно українськими парламентаріями, який передбачає істотне зниження акцизного збору на імпортні автомобілі вже з першого липня поточного року. Проте його відразу після прийняття заблокував нардеп від групи «Відродження» Дмитро Святаш, зареєструвавши постанову про скасування документа. Але навіть якщо закон вийде зі стін Верховної Ради, його доля все одно залишатиметься невизначеною, адже Президент на своїй недавній прес-конференції зізнався, що поки не вирішив, що робитиме з документом.

Отже, що це за законопроект, чому в нього так багато противників, наскільки істотним може бути подешевшання автівок у разі зменшення акцизу, яких саме і коли ми побачимо це на ділі?
Мова йде про ухвалені парламентом зміни до Податкового кодексу, покликані стимулювати ринок уживаних транспортних засобів. Полягають вони у тимчасовому (до 31 грудня 2017 року) зменшенні ставок акцизного податку на придбані за кордоном автомобілі. Знижки справді суттєві, наприклад, новий акциз на авто з бензиновим двигуном об’ємом 1 л становитиме всього 63 євро, а це майже у 20 разів менше, ніж все ще діючі ставки. За машину з дволітровим бензиновим двигуном довелося б заплатити 534 євро акцизу – тобто майже вдесятеро дешевше, ніж є зараз. Проте не варто поспішати радіти, каже голова української Асоціації імпортерів і дилерів Олег Назаренко в інтерв’ю Національному радіо. На його думку, парламентарії лише спробували послабити ними ж і затягнутий зашморг на бажанні українців мати хорошу автівку: «Цей же склад Верховної Ради спочатку підвищив акциз на вживані автомобілі. Причому тихенько, вночі. Ви ж пам’ятаєте, як приймався вночі бюджет, а вже вранці депутати полетіли з Борисполя на відпочинок у Куршавель. А тепер вони кажуть: повертаємо ставки до старого рівня, отож радійте з цього і дивіться, які ми хороші! Я абсолютно не розумію такого піару».
Проголосовані Радою зміни мають один суттєвий нюанс: зниження акцизу стосується лише автомобілів, вироблених не раніше 1 січня 2010 року. До того ж, із 1 січня 2018 року вимоги до віку імпортованих машин стануть ще жорсткішими. На думку киянина Олега Васильовича, який заробляє продажем імпортних уживаних авто, ухвалені зміни абсолютно не наблизять українця з його кількома тисячами заощаджених євро до реалізації мрії про гарну іномарку: «На пересічному покупцеві це ніяк не відіб’ється. Тому що небагату людину зазвичай цікавить автомобіль, який коштує за кордоном, скажімо, 500-1000 євро. І покупцеві тільки тоді буде вигідно, якщо така машина коштуватиме в Україні максимум дві тисячі євро. А те, що ми отримаємо після запропонованого нардепами закону, коштуватиме 10-15 тисяч і більше».
Разом з тим українські автовиробники дуже занепокоєні такими перспективами і виступають категорично проти ухвалених, хоча й фактично завислих у повітрі змін. «Це намагання взагалі закрити автовиробництво у нашій державі, – стверджує віце-президент виконавчої дирекції Асоціації «Укравтопром» Юхим Хазан у інтерв’ю ТРК «Ера». – Цей закон – просто великий блеф, адже з одного боку, навряд чи на авторинку з’явиться щось доступне за ціною: автомобілі, випущені після 1.01.2010 р. апріорі не можуть бути дешевими. З іншого – законопроект є не що інше, як лобістська спроба перерозподілити ринок».
Водночас в експертних колах поширена думка, що наші автовиробники відверто прагнуть залишатися на внутрішньому ринку привілейованим класом. Тому, мовляв, і задіюють своє владне лобі у Верховній Раді задля блокування законопроекту. Якщо ж закон таки набере чинності, тоді в українця, якому вдалося навідкладати хоча б із чверть мільйона гривень, начебто справді з’явиться вибір: або купити новий зібраний в Україні автомобіль, або за ті самі гроші стати власником хай і вживаної, але якіснішої іномарки. Тільки… якщо вибирати і купувати це авто не через дилерів, а самому, скажімо, десь у німецькому Гамбурзі. Але й тут не все так просто, стверджує Олег Назаренко: «Спочатку шенгенську візу треба купити, далі виїхати за кордон, не знаючи мови, там десь жити деякий час. Потім автомобілі віком до 5 років не так дешево коштують: мінімум 7-10 тис. євро і більше. Звідси наступне питання: як провезти валюту, адже існують певні обмеження на вивіз великих грошових сум у євро з України . А офшорних рахунків там у звичайних людей зазвичай немає»…
Виробники українських легковиків наводять ще й інші аргументи: мовляв, будучи за своїм потенціалом доволі великою автомобілебудівною державою, ми вперто протоптуємо шлях іноземним автопромам і просто знищуємо віт-чизняний. Говорить Юхим Хазан: «Маючи виробничі потужності на 350-400 тисяч легкових автомобілів у рік, випускати декілька сотень їх – це просто несерйозно. За таким станом речей чітко вимальовується наступне різке скорочення робочих місць і ріст безробіття»…
Отож подальша доля проголосованих змін до Податкового кодексу залишається не надто прогнозованою. Чи зважиться влада бодай на короткий термін суттєво знизити акцизи хоча б на обмежений сегмент автомобілів – незалежний експерт з питань зовнішньоекономічної політики Ірина Клименко (ТРК «Ера»): «Чи не відмінять цей закон, або чи підпише його Петро Порошенко – це питання. Бо як ми знаємо, наш Президент теж залучений до кола виробників автомобілів. З іншого боку, звичайно, коли на ринку менша конкуренція, то тоді виробник не має мотивів поліпшувати якість своєї продукції, здешевлювати її, тягнутись до світових стандартів. Мовляв, і так купуватимуть».
Якщо ж вдатися до статистики, то вона свідчить, що обсяги виробництва автомобілів в Україні різко скоротилися пропорційно скороченню реальних доходів населення. Глибока девальвація гривні (фактично на 200% за час правління нинішнього уряду), відповідний ріст цін на продукти харчування, медичне обслуговування і товари широкого вжитку, захмарні тарифи на комунальні послуги – тут уже не до розкоші у вигляді автомобіля… Як результат – у 2015 році у нас було виготовлено всього 8244 транспортних засоби, що на 71,3% менше, ніж у 2014 році. У березні цього року з вітчизняного конвеєра зійшли всього 305 машин, повідомляє асоціація «Укравтопром». Але з них тільки дві – на Запорізькому автозаводі. Решта припадає на кременчуцький «АвтоКрАЗ», який випускає вантажівки та на ужгородський «Єврокар», де складають машини Sкoda.
Минулорічні обсяги продажів також не втішають: їх було зареєстровано на 52 відсотки менше, ніж протягом 2014 року.
І нарешті, та ж статистика свідчить, що українці належать до доволі мало «автомобілізованої» нації світу: на 1000 осіб населення у нас припадає 200 автівок. Це втричі менше, ніж у Німеччині і в 4 рази менше, ніж у США. Але головна відмінність навіть не в цьому – вражає середньостатистичний вік автопарку наших громадян: 20 років! Може, це чудовий вік для нареченої, але далеко не найкращий – для чотириколісного друга, значною мірою відповідального за безпеку пасажирів в умовах вітчизняного бездоріжжя. А тому навряд чи на одних популістських законах за існуючих економічних умов ми з вами далеко заїдемо. У прямому і переносному розумінні.

О.Наріжний