Дмитро Востріков: на варті життя у формі й поза службою

Щороку 17 вересня в Україні відзначають День рятувальника. Це професійне свято працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також усіх, хто займається порятунком людей від небезпек, стихійних лих та інших загроз.

Пожежний-рятувальник 11ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області сержант служби цивільного захисту Дмитро Востріков – людина, яка щодня виборює життя інших. Для нього допомога ближньому не обов’язок, а поклик серця. Його життя — це історія мужності, самопожертви та великої людяності.
Дмитро змалечку мріяв стати рятувальником. Мабуть, це саме той випадок, коли людина від самого початку знає своє призначення і не витрачає час на його пошуки. Якось у дитинстві Дмитро став свідком пожежі. Злагоджена робота вогнеборців справила на хлопчика незабутнє враження. Звичайно, він захотів стати таким самим рішучим, безстрашним та спритним. Навіть у дитячому садочку був пожежним на одному з ранків. А під час навчання у школі задивлявся на пожежну каланчу, та на екскурсії до ДПРЧ їхній клас не водили. Можна сказати, до того, як почав працювати, Дмитро жодного разу не бував в олександрійській пожежній частині, та ось уже 13 років у ній служить.
У лавах ДСНС він із 2013-го – після проходження строкової служби в армії. Відтоді – сотні тривожних викликів, десятки врятованих життів, нестандартні ситуації, що потребують миттєвого прийняття рішень – без права на помилку.
Кожен мріє про крутий перший виїзд – щоб було щось небанальне, героїчне, гідне сюжету для бойовика. Та у житті частіше буває прозаїчно. А можливо, в цьому і є мудрість – вчитися на практиці від малого до більшого. У Дмитра перший виклик був на гасіння сміття у контейнері за АТБ у Покровському мікрорайоні. Та вже за перший рік роботи було чимало складних пожеж – на підприємствах, на елеваторі, на колії, і людей доводилося рятувати.
За служби Дмитро з командою об’їздив Олександрію вздовж і поперек. Він був там, де більшість боїться з’являтися — на гасінні масштабних пожеж, серед яких і лісові займання в Чорнобильській зоні відчуження, і ліквідація наслідків ракетних обстрілів.
Коли йдеться про людське життя, Дмитро діє без жодних вагань. Одна з історій, яка залишилась у його пам’яті назавжди: пожежа у п’ятиповерхівці, задимлена квартира, всередині — літня жінка, яка спала і не відчувала небезпеки. Дмитро, не гаючи жодної секунди, зайшов до квартири, використавши кисневий балон, і врятував її. Пізніше ця жінка змінила своє життя — відмовилася від алкоголю. Отже, Дмитро не лише врятував їй життя, а й дав шанс на нове. До речі, цьогоріч ця жінка знову зверталася до рятувальників: не могла відчинити двері у своєму помешканні. Дмитро не впевнений, що вона його впізнала, але для нього це не важливо, головне – що припинила пиячити, ходить до церкви.

Кілька років тому він врятував дворічного малюка з багатодітної сім’ї. Старші брати й сестри побігли на вулицю грати з м’ячем, а молодшого братика залишили вдома. А він так хотів з ними, що випав з вікна четвертого поверху на дашок над під’їздом. Дмитро випадково став свідком цього, хоча у той час був не на роботі. Відреагував миттєво: дістав драбину, кинувся на допомогу, і, поки інші викликали медиків, діяв. Дитина втратила багато крові, і на руках рятівника почала втрачати свідомість. Зрештою тоді все закінчилося добре, малюка прооперували, Дмитро з дружиною навіть провідували його у лікарні, приносили фрукти. За цей героїчний вчинок у 2022-му році Дмитро Востріков був нагороджений Почесною грамотою Голови ДСНС України. А з дитиною наступного року знову трапилася біда – гіперактивний хлопчик вилив на себе гарячу рідину і отримав опіки 40 відсотків тіла. На щастя, дитину врятували.
На запитання, що подобається у такій непростій роботі, на якій часто доводиться ризикувати життям, Дмитро відповідає:
— Кожна ситуація нестандартна, двох однакових не буває, тому в стресових ситуаціях потрібно швидко приймати рішення та активно діяти. Це фактично щоразу мозковий штурм і напрацювання навичок, ти постійно розвиваєшся і зростаєш над собою. Ну і, звичайно, дуже радію, коли вдається врятувати людині життя.
А що найскладніше?
— Перебороти себе. Це триває долі секунди: ти знаєш, що попереду пекло, але треба з чогось починати. І мова не лише про ліквідацію наслідків пожеж, а й про ДТП, коли стоїть завдання допомогти людині, врятувати її і не нашкодити. Буває, ти зробиш усе, людина жива, але в лікарні помирає від травм, не сумісних із життям. І це дуже важко, як і усвідомлювати, що нічим не можеш зарадити.
Маючи добре серце і світлу душу, Дмитро допомагає людям не лише на роботі, а й поза службою. Він – волонтер, передає на фронт амуніцію, необхідні речі, підтримує тих, хто тримає оборону на передовій. Це почалося ще до повномасштабного вторгнення, хоча офіційно волонтером Дмитро став у березні 2022 року. Тоді, на початку військових дій, оголосив збір і придбав тепловізори для сил територіальної оборони та для артилеристів на Миколаївському напрямку. Коли відвозив прилад на Миколаївщину – поспілкувався з комбатом. Той розповів: хлопці не їли три доби, немає ні їжі, ні питної води – тоді були проблеми з логістикою. Повернувшись до Олександрії, Дмитро звернувся до міської влади, і за її допомогою два буси з усім необхідним незабаром вирушили за призначенням. Бійці із задоволенням ласували варениками з Головківки та іншими домашніми смаколиками. Спочатку Дмитро допомагав олександріцйцям, які воювали на Донеччині, Харківщині тощо, але згодом став підтримувати усіх захисників, які зверталися з нагальними потребами. Про свою діяльність волонтер звітує податковій службі.
Зараз донатять дуже слабо, збори йдуть важко, констатує він. Проте нещодавно спільними зусиллями все-таки був придбаний дрон-бомбер, якого так чекають наші захисники на фронті. Цей новітній покращений дрон заміняє сім звичайних FPV. Також серед актуальних потреб – бронежилети для спецзахисту.

Задонатити можна за номером картки 5457 0825 1249 6733, отримувач: Востріков Дмитро Олександрович.
IBAN UA903052990000026204663422857
РНОКПП/ЄДРПО.
Історія Дмитра Вострікова – яскравий приклад того, як одне життя може врятувати багато інших, як присутність та участь можуть змінити хід подій, як у будь-якій ситуації залишатися Людиною. Людиною честі, сили і великого щирого серця.
Колегам з нагоди професійного свята Дмитро бажає стійкості та віри у майбутнє. Все буде Україна!

Олена Карпачова