Вихованці «Перлинки» допомагають ЗСУ, але й самі потребують допомоги

Дитячий будинок «Перлинка» – це велика дружна сім’я, яка 24 роки допомагає дітям -сиротам. Розташований він у селі Войнівці, і фінансується винятково за кошти спонсорів, не отримуючи держфінансування. За майже чверть століття вихователі «Перлинки» врятували чимало дитячих доль, своєю любов’ю, турботою і вихованням направили вихідців із сімей, які опинилися в тяжких життєвих обставинах, на зовсім інший шлях. Випускники «Перлинки» навчаються, працюють, створюють власні сім’ї і вдячні своїм добрим наставникам за життєву науку.

Сьогодні, під час війни, вихованці благодійної установи “гризуть” граніт науки, а у вільний час займаються у гуртках та роблять корисні справи. Вони знають, що нашим захисникам потрібні не тільки техніка та снаряди, а ще їжа, тепла одежа, дрова, генератори, посуд. Хлопці та дівчата – сироти з дитячого будинку «Перлинка» – виготовляють окопні свічки, шиють Прапори України, теплі шапки і балаклави.
Так, на майстер-класі під керівництвом виховательки Вікторії вони навчилися шити чудові лісні шапки, які вже пішли в діло. А потім майстриня знайшла викройку балаклави та отримала маскувальну тканину для пошиття виробів. З одного екземпляра викройки кожен зробив собі копію та почав важливу справу. У цьому процесі брали участь і малі, і ті, хто набагато доросліший. Деяким дівчаткам доводилось підкладати на стілець подушку, бо їхній зріст ще не відповідає антропометричним даним сучасної швачки. Кожен старанно поставився до справи, браку не було, всі екземпляри успішно пройшли перевірку та були визнані придатними до відправки у військову частину.

Помилково вважати, що така робота – це суто жіноча справа. Найкращий результат продемонстрував найстарший вихованець «Перлинки», котрий на одному подиху пошив відразу одинадцять балаклав. Сергій відрізняється непосидючістю – усі шкільні вчителі бідкаються та кожної хвилини роблять йому зауваження. Але цього разу він чітко сконцентрувався на важливій справі та всі свої вироби приміряв на себе. Не пасла задніх і Еля: вона найменша, але завжди старанно ставиться до усіх завдань.
Під час цієї роботи народилася кумедна назва – дехто з діточок став називати балаклаву «бабою Клавою». Це смішно, але цікаво. Так можна назвати власний бренд «Перлинки»: «балаклава – Баба Клава».
Також на передову відправлено партію синьо-жовтих подушок у формі серця з написом «Обіймаємо!». Охочих шити виявилось чимало. Всі діти робили справу старанно і на совість. Іноді вироби малих були кращі ніж ті, що шили дорослі. Для діточок це було непросте завдання, але всі працювали гідно та проявили неабиякий талант. Процес вимагав застосування чіткої технології, послідовності виконання операцій. Шити з габардину не дуже й просто. Але правило «сім разів відміряй, один раз відріж» вихованці «Перлинки» знають чітко і завжди доводять розпочате до кінця, не здаються, якщо виникають труднощі. Більш дорослі та вправніші вихованці підтримують тих, хто ще не має достатніх навичок. Дехто з малюків уже навчився робити рівний професійний шов, який не відрізнити від фабричного.
Дитячий будинок «Перлинка» не відмовляється від будь-якої допомоги вихованцям. Так, наразі старшим вихованцям-підліткам потрібне взуття.
У перших числах квітня день народження у Карини – дівчинки зі складною долею та великими планами на майбутнє, яка незабаром відправиться у самостійне життя. Складний фінансовий стан сиротинця не дозволяє з шиком відзначати подібні свята, а охочих підтримати дітей-сиріт з України зараз обмаль. Вся надія на власних кухарів, які вміють з обмеженої кількості звичайних простих продуктів зробити дивовижні смаколики. Але й для цього потрібні продукти.
Що бажає отримати у своє свято ця дівчинка? Вона не мріє про шикарну шубу або закордонну подорож. Реальність існування обмежує її бажання звичайними речами. Красуня швидко росте, їй постійно потрібен банальний новий одяг. Але на першому місці стоїть взуття. Ніжка в неї маленька, усього 24 см (це 37-й розмір). Уже тепло, зимові чоботи потрібно міняти на кросівки. Де взяти кошти на їх придбання – питання складне. Карина зрадіє, якщо хтось від щирого серця придбає їй туфлі або кеди.
Дівчинка дуже активна, бере участь у всіх заходах, що проводяться у дитячому будинку. Карина полюбляє шити, майструвати та займатися спортом. У школі вона ходить на секцію волейболу та має успіхи. Нею задоволений викладач фізичної культури, бо красуня тягне багатьох за собою та завжди приносить команді найкращий результат.
Карина старанно вчиться, має особисту думку та вміє її відстоювати. Вже скоро їй виповниться 17 років, вона закінчує одинадцятий клас та будує плани на подальше життя. Дівчинка неодмінно знайде гарну роботу, матиме добрих друзів. У майбутньому їй будуть дарувати купу подарунків, але зараз вона потребує елементарного. В снах Карини часто з’являється чарівна фея, що робить щедрі подарунки.
Потребує взуття і Сергій – дуже активний, енергійний, веселий, міцний, кмітливий хлопець. Сила не заважає йому бути доброю та чутливою дитиною. Він має неабияку харизму, і його часто називають людиною-посмішкою. Якщо Сергія не знати і побачити десь на вулиці, то може скластися враження, що це якийсь грубуватий хуліган. Але всі, хто з ним знайомий, знають про його позитивні риси. І найголовніша з них – добре серце та готовність прийти на допомогу друзям і всім, кого він знає. Він як старший брат оберігає маленьких діток і добре ставиться до всіх мешканців «Перлинки».
У хлопця є мрія: ще до того, як потрапити до «Перлинки», він допомагав у роботі зварювальнику. Вже зараз Сергій готується отримати майбутню професію, і неодмінно стане майстром, який підкорить сталь та електричну дугу. У майбутнього зварювальника ще недавно була мрія – мати велосипед. Але його зріст (175 см) не дозволяв кататися на дитячих, які є у «Перлинці». Йому на допомогу прийшов талант винахідника та інженера: з різних запчастин та залізяк він зробив оригінальний засіб пересування. Підсобний майстер допоміг з’єднати всі деталі в одне ціле. І нічого б не вийшло без зварювального апарата!
Уже скоро Сергій піде у коледж та вивчиться на електрогазозварника. Ця професія буде актуальною і через 50 років. Хлопець візьме участь у відбудові нашої понівеченої країни.
А поки що установа прийме в дарунок все, що потрібно для хлопчиків та дівчаток. Приміром, у Сергія довжина стопи 28,5 см, і підібрати для нього взуття важко. Зараз у «Перлинці» катастрофічне становище: було б добре, якби хтось подарував дітям спортивне взуття та одяг.
Допомогти дітям-сиротам – це не просто зробити добро. Це найкраща інвестиція у майбутнє. З вихованців «Перлинки» виходять гарні будівельники, вмілі перукарі, креативні кухарі, чутливі медики.
Телефон дитячого будинку «Перлинка»:
063-464-60-13.

О.Маріїнська