Розмова з директором посеред опалювального сезону

У грудні минулого року в адміністрації комунального підприємства «Теплокомуненерго» відбулися зміни: на посаду директора, згідно з контрактом, було призначено Ярослава Волощенка. Розмова, викладена нижче, відбулася з новопризначеним керівником, який ще зовсім недавно ніс службу у Збройних силах України, а тепер очолив велике місцеве теплогенеруюче підприємство.

Кор.: – Пригадується, як колись, у певний складний для підприємства ТКЕ період, воно залишилося без директора і місцева влада довго шукала потрібного фахівця. Серед місцевих тоді достойного кандидата так і не знайшли, приїздили фахівці з інших міст, зокрема із Світловодська. Подивились, подумали і сказали: ні, за таку роботу ми не візьмемося. Потім знайшовся-таки інший іногородній директор, але пропрацював він порівняно недовго і теж звільнився Це все до того, що комунальна теплоенергетика – настільки складна справа, що про неї можна розмовляти годинами і днями. Як вас вдалося умовити на цю посаду і чи довго ви вагалися?
– Я надав інформацію про себе. Мою кандидатуру розглянули і погодили. Між іншим, на той момент, коли постало питання про зміну керівництва, я про це навіть не знав, бо ще до середини грудня виконував обов`язки військового. Тобто наперед я собі нічого не планував. Ну а тепер розглядаю це як новий виклик для себе, тому що раніше я працював на промислових підприємствах міста. Певні знання і виробничий досвід, набуті до воєнного часу, в мене залишилися, і стало цікаво спробувати власні сили у даному напрямку. Це дуже важливо для мене. Ось так я зробив цей крок.
– Ваша військова спеціальність мала якийсь стосунок до нової посади зі сфери господарства і техніки (як відомо, в ЗСУ є дуже різні напрямки, наприклад, інженерні війська або посади, пов`язані з економікою, матеріальним забезпеченням тощо)?
– Ні! У війську я був навідником кулеметного розрахунку. Спочатку проходив службу в роті розвідки, а потім в іншому військовому підрозділі. Так що суто теплоенергетика насправді – для мене справа нова. Але уявлення, як працює підприємство, про його організацію, напрямки діяльності та вектори розвитку виробництва для мене не є новиною. Я бачив, як це робиться, хоча це були підприємства приватної власності, а «Теплокомуненерго» – комунальне. І часи тоді були відносно мирні, до 2022 року. Але принаймні на тих підприємствах, де довелося працювати, економічні показники були високими і вони постійно прогресували.
На цьому місці також хотілося б змінювати у бік поліпшення.
Зараз «Теплокомун-енерго» бере участь у програмі USAID. Це проєкт Сполучених Штатів, вони надають нам величезну підтримку, яку важко переоцінити. Наприклад, зараз це технологічне обладнання, яке для нас дуже необхідне і важливе. Цінне не тільки для підприємства, а в кінцевому результаті – і для міста взагалі. Тому зараз головне завдання – запустити його у виробництво, нам не можна щось не встигнути або пропустити, чи зробити неякісно. Це і є основне завдання – виконувати вимоги даного проєкту.
– Чим «поділилися» з вами Сполучені Штати?
-Це допоміжне обладнання, яке використовуватиметься у наших котельнях і даватиме додаткові виробничі потужності. Воно принципово нове, отож важливість його надзвичайна.
– Якщо не дуже заглиблюватися в тему, то на вашому підприємстві і раніше з метою модернізації вже були приклади застосування агрегатів, які збільшували власні енергетичні можливості – так звані когенераційні установки на котельнях.
– Це трохи інше. Поки що справді не будемо занадто деталізувати процес – ще не час. Але він також у напрямку технічної модернізації підприємства.
– Не можна обійти й інше чутливе і давнє питання, яке досі залишається відкритим: методика нарахування плати за опалення місць загального користування у житлових будинках, з якою не згодні мешканці-власники індивідуального опалення. Вра-ження від цієї проблеми таке: чим більше заглиблюєшся в її суть, тим більше розумієш, наскільки все складно і суперечливо. Яка, на вашу думку, тут роль підприємства «Теплокомуненерго» – просто продовжувати робити за діючою методикою, чи якось намагатися шукати способи врегулювання питання, адже у створеній робочій «комісії МЗК» є ваші фахівці?
– Так, саме намагатися шукати способи. Навіть за цей короткий час, що я працюю, ми вже декілька разів зустрічалися з ініціативною групою абонентів, вислуховували різні пропозиції цих людей. Але ми – теплопостачаюча компанія і дотримуємося норм чинного законодавства. Не виконувати їх ми не маємо права. Тому відхилитися від затвердженої урядом методики ми не можемо, інакше це буде протизаконно. Але ми, як підприємство, можемо сприяти обговоренню з міською владою, погоджувати чи відхиляти якісь пропозиції. На даному етапі ми сприяли тому, щоб звернутися до вищих органів держави, аби там щось змінили в існуючому порядку нарахувань. Всю необхідну інформацію зі свого боку ми для цього надавали і надаємо. Якщо методика буде якимось чином змінена вищими органами, ми з того ж моменту автоматично почнемо працювати по-новому. Ми не можемо брати з абонентів якісь надлишкові кошти, а користуємося лише тим, що визначено Кабінетом міністрів та іншими нормативними документами.
– Зараз робоча комісія проводить технічні обстеження, теплові аудити по кожному будинку. А раптом вона вирішить, що по тій чи іншій багатоповерхівці теплові втрати і відповідно нарахування за МЗК більші або менші, ніж передбачено міністерською методикою. Будуть у такому разі висновки місцевої комісії правочинними проти урядової методики, чи сама методика допускає такий хід подій?
– Якщо комісія надасть учточнені дані обстежень по кожному конкретному будинку (а це дуже велика робота), то різниця в обсягах нарахувань справді може бути – як у бік зменшення, так і збільшення.
– На завершення: хоча минуло майже два місяця і від вашого призначення, але загальне бачення виробничих завдань і перспектив підприємства у вас сформувалося? Звісно, про якісь масштабні, «глобальні» проєкти зараз не доводиться говорити в умовах війни.
– Бачення такої роботи – дуже широке! Говорити про це справді можна довго, як ви зауважили на початку розмови. Починаючи від поліпшення умов роботи кожного працівника, і в заробітних платах, і в технічному плані, в технічному забезпеченні. Хотілося б прямо зараз багато чого розпочинати робити (і дещо навіть зроблено), ще багато чого в процесі роботи. Але доводиться виходити з того, що ми зараз маємо. Зараз іде модернізація і поліпшення економічного стану підприємства. І я маю сказати, що це якраз і є один з наших наймасштабніших проєктів – навіть для мирного часу. А в умовах воєнного стану така допомога в оновленні технологічного обладнання особливо важлива. Саме завдяки цій міжнародній програмі. Ось це і є нашим завданням на перспективу. А в іншому наше повсякденне завдання, яке нікуди не поділося – забезпечувати місто якісним централізованим теплом, щоб безперебійно пройти опалювальний сезон. Над цим і працюємо.
Довідка: USAID (U.S. Agency for International Development) – Агентство США з міжнародного розвитку. Сполучені Штати від початку широкомасштабного вторгнення росії, з 24 лютого 2022 року надали Україні різноманітної гуманітарної допомоги по лінії USAID на понад 1,9 мільярда доларів. Ця підтримка Агентством США різних напрямків економіки і соціальної сфери України продовжується.
Олександр Наріжний