7 ознак ніщебродства, або Бідняцьке мислення
«Я вже втомилася він постійного браку грошей. Живу одна. Зарплата 8 тисяч гривень. Відчуваю себе абсолютною злиднею. Грошей не вистачає навіть на їжу, ледве можу раз на півроку дозволити собі кофту або чоботи. Не розумію, як інші люди купують собі машини, квартири в іпотеку беруть, – скаржиться знайома. – Моя двоюрідна сестра працює вчителькою, але у них є машина і куплена в іпотеку трьошка. Її батьки можуть спокійно допомогти з виплатою, дати тисяч 50-60. Для мене це просто нереальна сума. Спонсорів і багатих родичів у мене немає. Скажіть, це лікується? Можна якось перестати бути злиднею? Скільки себе пам’ятаю, батьки все життя так жили, хоча й працювали обидва. Ніколи не могли собі дозволити хороший ремонт або поїздку на море».
Таке враження, що ніщебродство (ніщеброд – сленгове молодіжне слівце, означає особу, не здатну заробити на дорогі забаганки в силу своєї ліні чи бездарності) передається у спадщину, і деякі люди з дитинства запрограмовані бути зубожілими. У чому ж справа?
Підприємець Наталія Мартинова вважає: вся справа – у бідняцькому мисленні. Вона виділила 7 ознак ніщебродства (людей з таким способом мислення):
- Критика. Вони критикують усіх навколо постійно за будь-якої нагоди, але конкретних порад, як покращити ситуацію або життя, не можуть.
- Сперечання. Вони полюбляють суперечки і будь-що доводити свою правоту (не плутайте з поняттям:ділитися думкою або висловлювати свою точку зору).При цьому не враховують і не розуміють, що у людей є власна точка зору, і її варто приймати і поважати.
- Ставлення до грошей (обмеженість). Вони вважають, що гроші заробити важко, неможливо, нереально, треба економити або накопичувати, в усьому себе обмежуючи і відмовляючи, а великі гроші – це везіння, багаті батьки, потрібні зв’язки, забезпечені коханці. І це лише їхні особисті страхи та обмеження. Замість того, аби щиро захоплюватися людьми, які змогли почати бізнес і заробили, заздрять більш підприємливим та успішним і критикують їх.
- Ниття – постійно скаржаться, завжди в курсі всіх поганих новин з телевізора, з життя знайомих, сусідів, колег і всіх навколо, постійний негатив. Відверто кажучи, ми всі іноді ниємо і скаржимося, але ці люди роблять це постійно, вголос, пишуть у коментарях, замість того, аби зробити конкретні дії – змінити роботу, країну, чоловіка і тому подібне. Звичайно, скаржитися і нити легше та простіше.
- Нормальних людей немає (на їхню думку) – усі погані, нікому вірити не можна.
- Безвідповідальність. Нерозуміння того, що автор власного життя – це сама людина, і якщо щось не так, значить, вона сама це допустила. А в таких людей (ницих) винні хто завгодно: чоловіки, президент, влада, начальник, сусіди та інші, але не вони самі.
- Небажання розвиватися: «Я і так все знаю і все вмію, навіщо мені навчання, тренінги, вебінари – чого мене можуть навчити ці тренери, вони усі шарлатани, а інвестування в себе – це взагалі міф і дарма витрачені гроші»…
«Я виділила, на мій погляд, найбільш яскраві ознаки, і якщо хтось впізнав себе, хочу відкрити вам секрет: ви маєте право обрати собі те життя, яке ви хочете, ви маєте право обрати собі свій шлях в роботі, особистому житті, в кар’єрі і в бізнесі. Головне просто запитати у себе: яке життя я хочу прожити? І якщо ви уявляєте собі реальну картинку того, що зробить вас щасливим, то вже другим питанням буде – а як це зробити? Думки та конкретні дії в потрібному напрямку обов’язково приведуть до бажаного результату», – підсумувала Наталія.
А ви що думаєте з цього приводу?
О.Маріїнська
Залишити відповідь