Наша «грізна» санепідемслужба: завдання сьогодення

29 березня 2017 р. урядом України було прийнято рішення про ліквідацію Держсанепідслужби, але в календарі державних свят та пам`ятних дат досі залишається професійним святом День працівників санітарно-епідеміологічної служби, який призначено на другу неділю жовтня. Тим часом ця служба за останні роки пройшла доволі мінливий і складний шлях реформувань, і цей шлях пертурбацій продовжується. На даний час функції колишніх санстанцій роздали в МОЗ, Держпрацю та Держпродспоживслужбу. Про нинішні повноваження впливової служби, яку колись дуже поважали (а якщо точніше – боялися, як вогню) недбайливі господарники практично усіх напрямків суспільної діяльності, ми і спробували розібратися з фахівцем реформованої санепідслужби. І наперед попереджаємо читача: розібратися в усіх тонкощах буде дуже непросто… А наш співрозмовник – це головний спеціаліст відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Андрій Спільник.

Кор:. – Пане Андрію, ви вже багато років працюєте в структурі санітарного нагляду (це для стислості назви). Давайте коротко окреслимо кроки, якими держава її реформувала.
– Так, санепідслужби як такої не існує. Залишився відділ державного нагляду з довгою назвою, яку ви вже правильно озвучили. А те, що люди за звичкою вважають «санстанцією», то так називають і нас, і Центр контролю інфекційних хвороб (що розташований в Олександрії на базі колишньої СЕС) – це окрема структура. Тобто колишня СЕС розділилася на два напрямки. Що стосується нас, як Держпродспоживслужби, то це ще цілий ряд напрямків: ветеринари, відділ безпечності харчових продуктів, фітосанітарна інспекція, реєстрація сільгосптехніки, захист прав споживачів, ринковий нагляд, ну і ми – відділ дотримання санітарного законодавства.
Кор:. – А тепер по функціях, яку виконує ваша нова формація.
– Передусім забрали у нас нагляд за гігієною праці, який повністю відійшов до нагляду за охороною праці (це структура Держпраці). Гігієна харчування також тепер не наша функція, а ветеринарів Держпродспоживслужби. Тобто за нашим відділом залишилася, наприклад, організація харчування у закладах освіти. Знову ж таки, за якістю продуктів, їх зберіганням, постачанням, обладнанням шкільних кухонь тощо здійснює ветеринарна служба. Слід сказати, раніше ці функції деяким чином дублювалися ветеринарами і СЕС, тому зараз відбулося ось таке розмежування, що, в принципі, є доцільним. У нас у цьому напрямку залишилися нагляд за харчовим меню, за технологією приготування їжі. Тепер трохи детальніше про наш відділ. Він має два підвідділи: один – це санітарно-епідеміологічний нагляд за організацією розслідування інфекційних спалахів та інший – відділ безпеки середовища життєдіяльності.
Кор:.– Уточнення: мова зараз іде лише про безпеку людини?
– Бачите, яка справа: якщо взяти зооантропонози, наприклад, той же бутулізм, то ветеринарний напрямок розглядає його з боку тварин, а ми – з боку людини, тобто такі ситуації розслідуються всебічно і комплексно. А так все, що я далі казатиму, стосуватиметься лише людей. Отож наш відділ здійснює контроль, але на даний час є урядова постанова, що на період воєнного стану плановий нагляд не проводиться. Усі перевірки, що планувалися нами раніше на минулий рік, були скасовані. Зараз ми плануємо перевірки на наступний рік, але ви ж розумієте, що вони, скоріш за все, також не будуть проведені. Тому що навіть і після перемоги та закінчення війни потрібно буде ще якийсь певний перехідний період для нашої економіки…
Кор:. – Але ж і до війни урядом держави було введено обмеження для всіх контролюючих органів на перевірки суб`єктів господарювання…

– Якраз нас ці обмеження тоді не стосувалися. Більше того, наприклад, на період карантинних заходів наша робота лише посилилась: додалися протиковідні вимоги, ми зобовязані були перевіряти, наприклад, магазини харчових продуктів, які фактично під нашим наглядом не перебувають, але дотримання масочного режиму, заходів дезінфекції – це ми перевіряли. Але то був не державний нагляд-контроль, а комісійні обстеження: тобто ми працювали в спільній комісії з представниками місцевої влади, поліції, перевіряли заклади торгівлі, громадського харчування, освіти – ну практично всі сфери обслуговування населення згідно з відповідними постановами Державного санітарного лікаря України. Тому роботи тоді додалося в рази, працювати доводилося і у вихідні, і в нічний час, адже бари, ресторани тощо зазвичай функціонують допізна. Наша новостворена структура в подальшому також змінювалася неодноразово. До 2019 року це було Олександрійське районне управління, потім воно стало Олександрійсько-Приютівським, і ми обслуговували Приютівку, Нову Прагу, Попельнасте і пізніше додалася Пантаївка. А з січня 2023 року ми знову повернулися до структури районного управління, до якого відносяться Світловодськ, Онуфріївка, Петрове і Велика Андрусівка. На час воєнного стану за нами залишився позаплановий нагляд-контроль за зверненнями суб'єктів господарювання. Наприклад, якщо підприємству необхідно отримати відповідну документацію – ми проводимо обстеження й оформляємо документи. А також за зверненнями громадян, тобто реагування на скарги. На це отримуємо дозвіл із Києва і після цього проводимо перевірку. Ну і проводимо розслідування інфекційних спалахів, харчових отруєнь. А на даний час – це постійні комісійні обстеження закладів освіти. Кожного року в серпні – прийомка готовності освітніх закладів до нового навчального року, в результаті чого підписується (або не підписується) акт готовності закладу. Цього року (як і в попередні) в місті не було якихось серйозних недоліків, які б могли стати причиною недопущення шкіл до освітнього процесу. Також у цьому ж напрямку – погодження меню їдалень шкіл, дитсадків, інтернатних закладів на відповідність нормам здорового харчування. Це щоб складене адміністрацією закладу меню відповідало за калорійністю та ряду інших показників. Погоджуємо списки профілактичних медичних оглядів, режими навчання і виховання. Відділ безпеки середовища життєдіяльності займається моніторингом лабораторних досліджень та видачею рішень щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також погодження паспортів на транспортування і зберігання пестицидів та агрохімікатів – це стосується сільськогосподарських підприємств. Погоджуються паспорти на джерела нецентралізованого водопостачання – колодязі, свердловини, особлива увага приділяється таким джерелам, що перебувають у закладах освіти і охорони здоров'я, і тих, що є на балансі місцевих громад. Берем участь у ліцензуванні на медичну практику. Дозволи на перепоховання, на перевезення тіла померлого за кордон тощо – це також до нас. Суть в чому – щоб не було поширення інфекційних захворювань. Наприклад, якщо людина померла від якоїсь особливо небезпечної інфекції, такий дозвіл ніхто не дасть. Залежить також від виду грунтів захоронення: по нашому регіону перепоховання можна робити не раніше, ніж через рік, а є регіони України, де такий термін сягає і трьох років… Кор:. – Воєнний стан також додав нової роботи? – Так. Пріоритетами санітарного контролю є, як я вже сказав, стан води, заклади освіти, укриття – в першу чергу перевіряє їх ДСНС, потім обовязково за нашим погодженням видається паспорт укриття. І обстеження місць проживання внутрішньопереміщених осіб – це якщо такі місця організовані не у приватних домогосподарствах, а в громадських закладах. Ось такі головні напрямки нашої роботи у період воєнного стану.
Кор:. – Трохи детальніше про вимоги до укрить, адже таких повноцінних споруд у місті майже немає, є лише пристосовані.
– Це санітарний стан, обовязково вентиляція, наявність санвузлів. Останнє знову ж таки, дивлячись, в якому закладі: наприклад, якщо це дитячий садок, то можуть бути просто горщики чи біотуалет. В деяких інших закладах, якщо поряд проходить каналізація, то влаштовують і повноцінні туалети. Важливим показником також є місткість укрить – з розрахунку не менше, ніж 0,6 кв. метра на одну людину і наявність у них води як питної, так і технічної. Кор:. – Ну і повернемося до професійної приналежності. Коли ж відзначатимете свій день, адже календар свят, як бачимо, застарілий… – Ми теж іноді жартуємо на цю тему: у нас за великим рахунком виходить не одне свято санітарно-епідеміологічної служби: є, наприклад, день державного службовця, є медичного працівника (а ми ж тут усі з медичною освітою). А от дня працівників Держпродспоживслужби немає. Я коли прийшов у санепідслужбу в 2008 році, нас було, якщо не помиляюся, десь 90 працівників. Зараз же нас на весь великий, обєднаний Олександрійський район – 15 осіб, а в нашому відділі взагалі всього 5 працівників. Втім, справа не в цьому – взагалі я до професійних свят ставлюся спокійно. Ну є такий «день», – ну і нехай собі. Адже ми тут – не для святкувань…
А редакція «ОТ», нехай навіть і за застарілою термінологією і профільною приналежністю, вітає всiх працiвникiв, які причетні до санiтарно-епiдемiологiчної безпеки країни і нашого міста та району з їх професiйним святом. Бо їхня, на перший погляд, непомітна у звичайних умовах праця — це насправді гарантiя здоров’я і нормальної життєдіяльності людей. А сучасний світ – це видимі і невидимі загрози та небезпеки, які чатують навіть в мирний час, а у воєнний – і поготів. Отож бажаємо сил, злагоди, достатку i благословення тим, хто за посадою і покликанням бореться за здоров’я i безпеку людей. Нехай ваш високий професiоналiзм i гуманне ставлення гідно цінують держава і суспільство!

О.Іванченко