День на пасіці продовжує життя

19 серпня в Україні відзначається День пасічника. Цього дня бджолярі починають підготовку вуликів до зими, і він співпадає з Яблучним Спасом (Преображенням Господнім). У храмах освячують мед та яблука, а пасічники кроплять свяченою водою вулики, щоб комахи добре перенесли холоди. Що насправді допомагає бджолам перезимувати, їхнім сім’ям міцніти, а врожаю меду зростати, а також про радості, печалі та сподівання бджолярів розповів Олексій Бабій.

Олексій – досвідчений бджоляр, власник понад 20 сімей. Він не уявляє свого життя без пасіки, якій присвятив багато років. У чоловіка є основна робота, але бджільництво – це більше, ніж хобі, глибше, ніж захоплення. Це спосіб життя, що підтвердить кожен, хто побачив, відчув і збагнув досконалість бджіл та унікальну користь меду й інших продуктів бджільництва (маточного молочка, пилку, воску, прополісу тощо). Велику пасіку може утримувати лише добра і працьовита людина. Олексій Бабій саме такий. Він власноруч збудував вулики, збиває рамки і залюбки пригощає свіжим медом друзів, сусідів та знайомих.
– Людям багато чого варто навчитися у бджіл, – говорить Олексій, – їхнє працелюбство, дисципліна, висока організація, вміння працювати на результат заради спільної мети викликають щире захоплення. За сприятливих умов одна сім’я за 2-3 дні може забезпечити себе кормом на декілька місяців. На жаль, не всі до кінця розуміють, як багато залежить від бджіл. Вони запилюють майже 3/4 рослин, які складають 90% світової їжі. Третина світового виробництва їжі залежить від бджіл, тобто кожна третя ложка їжі залежить від запилення. Якщо бджоли зникнуть, на Землі почнеться голод.
– Через війну галузь бджільництва значно скоротилася. Крім того, щороку пасічники скаржаться на те, що сім’ї гинуть після обробки полів хімікатами.
– На жаль, така проблема дійсно існує. Агрофірми та фермерські господарства обробляють угіддя хімічними препаратами і не попереджають про це власників пасік. Внаслідок цього гинуть льотні бджоли, і сім’ям треба багато часу на відновлення. Для того, аби довести причину мору бджоли, треба викликати комісію, везти підмор на експертизу в Київ, а це дуже затратно і клопітно. До того ж, хімікати швидко випаровуються.
– Судячи з того, скільки меду продається на ринку, цьогоріч добрий урожай?
– Так. Погодні умови дуже сприяли бджільництву: був хороший взяток із білої акації, ріпаку, різнотрав’я, соняшнику.
– А який мед користується найбільшим попитом?
– Зазвичай покупці дуже чекають саме травневого меду – він рідкий, легкий, довго не кристалізується. Травневий мед – здебільшого акацієвий, але цвіт акації дуже ніжний, залежить від погоди і не завжди виділяє нектар. Тож цей мед буває не щороку.
Дуже корисний і смачний ріпаковий мед, він виводить з людського організму токсини, але швидко кристализується, тому і не дуже популярний у нас, на відміну від США, де його дуже цінують.
Цього року літо тепле, але не жарке, майже щотижня йшли дощі, і добрий врожай різнотрав’я – таке буває раз на 5-7 років. А найбільший взяток традиційно припадає на соняшник. Я вам скажу так: для бджоляра будь-який мед добрий, ми щиро радіємо врожаю.
– Якщо меду багато, постає питання збуту. Куди збуваєте мед?
– Вроздріб багато не продаси, адже у нашому регіоні пасічників вистачає. З оптовим продажем проблем немає, окрім однієї головної – мед приймають за дуже низькою ціною, яка майже не відрізняється від цукру. Але ж мед – це не цукор, він в рази корисніший, і це натуральний біостимулятор, виготовлення якого – дуже трудомісткий процес. Виходить, держава не зацікавлена у тому, аби цілорічна робота бджоляра гідно оплачувалася, і це образливо. Перекупники скуповують мед і перепродають у Європу, де він коштує у 8-10 разів дорожче – 8 євро за кілограм.
– Бджільництво – справді важка праця. Треба дуже любити бджіл, аби тримати пасіку. А чого не люблять самі бджоли?
– Я би сказав так: зверхнього недбалого ставлення до себе. А ще – жадібних пасічників, які не залишають сім’ям достатньо їжі в зиму.
– Що потрібно, аби бджолосім’ї добре перезимували?
– З мого власного досвіду, успішна зимівля залежить від достатніх кормових запасів, створення оптимальних умов у вулику, профілактики захворювань і боротьби з кліщем вароа. Зимівля вважається найскладнішим сезоном у бджільництві. Недарма говорять: якщо курчат рахують восени, то бджіл – навесні. Теплі дні взимку і ранньої весни, коли бджоли можуть вийти на обліт, – велика радість для пасічника.
– Можливо, хтось прочитає це інтерв’ю і вирішить завести пасіку. Які породи бджіл порадите купувати?
– Українську степову та карпатську – вони найбільше пристосовані до наших кліматичних умов. Зараз модно купувати імпортні породи: бакфаст, карніку, кардован, кавказьку. Вони змішуються з місцевими породами, бджоли мутують і втрачають цінні якості – стійкість до захворювань і здатність добре переносити тривалий зимовий (безоблітний) період.
Взагалі пасіку варто заводити, якщо дійсно любите бджіл і готові багато працювати, адже бджільництво – дійсно дуже енерговитратний процес. Але для відданих бджолярів це справжнє задоволення. День, проведений на пасіці, подовжує життя. А якщо є хороший взяток – це взагалі свято душі.
Вітаю всіх з Медовим Спасом! Смакуйте мед і не хворійте!

Ярослава Волошко

Цікаві відомості про пасіку:
• У світі існує 48 типів бджолиних сімей, які запилюють понад 170 видів рослин.
• Щоб виробити близько пів кілограма бджолиного воску, медоносній бджолі треба з’їсти 7-9 кг меду.
• За все своє життя бджола в середньому робить 1/12 частину чайної ложки меду.
• Щоб назбирати 100 г продукту, бджолі доведеться пролетіти 46 тисяч кілометрів.
• У загальному всесвітньому обсязі меду доля українського продукту складає значну частину – кожну сьому тонну.
• Сьогодні в Україні нараховується близько 5 мільйонів бджолиних родин.