Лікарський фронт
Як працювали олександрійські медики у минулому році? Що змінилося під час війни? Чи достатньо ресурсів для повноцінного наданя медичної допомоги? Про це та інше у сьогоднішній розмові з начальником управління охорони здоров’я Олександрійської міської ради Тамарою Сакарою.
– На минулий рік були значні плани по розбудові закладів медицини нашої громади – це й їх капітальна реконструкція, проведення ремонтних робіт, реорганізація установ, закупівля нового сучасного обладнання та багато іншого. Наймасштабнішими проєктами мали бути реконструкція інфекційного відділення, злиття у єдиний медичний простір вторинного рівня міської та районної лікарень. Але війна змусила корегувати плани та поставила нові завдання перед медиками.
Перш за все треба було зберегти медичну базу, забезпечити її безперебійну роботу під час воєнних дій, зробити запаси медикаментів та ліків.
Як і кожен структурний підрозділ міської інфраструктури, ми розробляли плани роботи на будь-який можливий сценарій розвитку подій. Найбільшою проблемою на той час було забезпечення медичними препаратами. Коли під ворожий удар потрапили центри їх забезпечення, підприємства, та була порушена логістична мережа, постачання медичних препаратів стало вкрай гострою проблемою. Наприклад, для інсулінозалежних громадян це було питанням виживання. Але завдяки допомозі благодійних організацій, його вдалося вирішити.
Була проведена велика технічна робота по забезпеченню захисту споруд від можливих обстрілів. Вікна перших поверхів медзакладів закладалися мішками з піском, споруджувалися захисні бар’єри. Стосовно електроенергії, то ще до війни міська та районна лікарні були забезпечені генераторами. Щодо інших закладів, то тут ситуація складніша – ще у червні були сформовані заявки до МОЗ та НСЗУ щодо забезпечення їх генераторами, але, на жаль, поки що результатів не маємо.
Наскільки це можливо, нам допомагає місцева влада і благодійні організації. Так, наприкінці минулого року міською радою були виділені кошти на закупівлю генераторів для стоматологічної поліклініки і дитячої лікарні, тож незабаром вони будуть вже встановлені в цих закладах. Чекаємо також на допомогу від наших друзів з англійського міста Бад, які вже направили перші 13 генераторів до Олександрії.
– Стосовно реформування міської та районної лікарень – якісь зрушення є?
– Так, відповідне рішення про їх об’єднання було прийнято сесією міськради у січні 2022 року і реформування розпочалося. Пологове відділення районної лікарні було об’єднано з пологовим відділенням міської лікарні, хірургічне та стоматологічне відділення були об’єднані з профільними відділеннями міської лікарні та стоматологічної поліклініки.
Завершитися реформування повин-но було у березні минулого року, але почалася війна, тож процес реорганізації призупинився. Питання залишається у підвішеному стані, але сподіваюся, що у цьому році вдасться завершити цю процедуру та об’єднати дві лікарні.
Треба відзначити, що у минулому році була проблема з виплатою заробітної плати працівникам районної лікарні, але за допомогою місцевої влади та вдалого менеджменту районна лікарня змогла вийти із цієї ситуації та погасити борги по заробітній платі.
– Чи скоро запрацює інфекційне відділення міської лікарні?
– Гадаю, якщо нічого не завадить, то у березні цього року. Роботи щодо відновлення інфекційного відділення перебувають на завершальному етапі.
З міського бюджету виділені кошти на придбання обладнання та меблів для інфекційного відділення і завершення робіт по об’єкту.
– У медичних закладах є дефіцит кадрів?
– Ця проблема існувала всі останні роки, а загострилася, коли після початку війни певна частина лікарів виїхала за кордон. Проте було працевлаштовано лікарів зі східних територій, де відбувалися або відбуваються і зараз бойові дії. Частина з них повернулася до своїх домівок, а частина залишилася, і на сьогодні у наших закладах працює 13 медичних працівників. Тобто заміщення якоїсь частини відбулося, але проблема кадрів залишається.
– Які зараз зарплати у лікарів?
– На початку минулого року президент Володимир Зеленський оголосив про необхідність підвищення зарплати медичним працівникам, потім була і відповідна постанова Кабінету Міністрів. Було запропоновано знайти механізм підвищення зарплат лікарям до 20 тисяч гривень, а медичним сестрам до 13,5 тисяч. На жаль, в розрахунок тарифу на послуги, які закладаються в угодах з НСЗУ, не було закладено тарифи по заробітній платі.
Треба ще врахувати, що у воєнний час значно зросла вартість медикаментів, а також інших складових, які впливають на розрахунок собівартості послуг, тож в переважній більшості це не покриває витрати, які несуть лікарні, надаючи ці послуги. І це стало справжнім випробуванням для багатьох медичних закладів. Проте нам вдалося зберегти рівень зарплат за рахунок допомоги з боку місцевої влади, яка покривала цю нестачу в коштах.
– Олександрійці можуть отримувати всі медичні послуги, які були до війни?
– Так, абсолютно всі. В обслуговуванні пацієнтів нічого не змінилося.
– Пацієнти дитячої лікарні скаржаться на низьку температуру в палатах, при тому, що у закладі є своя котельня!
– Була така проблема. Складність у тому, що ця дров’яна котельня не має автоматики. Режим подачі світла 2 х 4 не дає можливості стабільно вести процес запалювання котла і нагнітання тепла в систему. Тож, за сприяння місцевої влади електрики зробили у цій лікарні графік відключення 4 х 2, тобто чотири години світло є, дві – немає. За таких умов можна забезпечувати безперебійну роботу котла. Також найближчим часом буде встановлено генератор, який працюватиме в автоматичному режимі без втручання персоналу. Його потужності буде достатньо і для роботи котельні, і для всього закладу.
– Чи відновлять роботу комп’ютерного томографа у міській лікарні, який наприкінці минулого року вийшов з ладу.
– Ракетні обстріли по енергетичній інфраструктурі призвели до різких перепадів електроенергії. Це в свою чергу призвело до поломки цієї дороговартісної установки – комп’ютерного томографа, яким ми надавали олександрійцям безкоштовну послугу з обстеження. На жаль, виробники, які встановлювали КТ, не розглядають цю поломку як гарантійний випадок. Тому ремонтувати його треба за власні кошти. Тож на засіданні виконкому міська влада прийняла рішення про виділення трьох мільйонів гривень на заміну рентгенівської трубки в цьому діагностичному обладнанні. Також буде придбано безперебійник живлення, що унеможливить у майбутньому подібні поломки.
В. Петренко
Залишити відповідь