Розпочалися жнива

Цими днями аграрії Олександрійського району розпочали збір озимих зернових культур. Починають вони роботу з тривожними почуттями – чи вдасться зібрати та зберегти все, що з такими зусиллями було зрощено на полях? Чи не зашкодить ворог планам та сподіванням фермерів на гарний врожай? А він обіцяє бути чи не найкращим за останні кілька років.

Як розповів начальник відділу агропромислового розвитку та екології Олександрійської РДА Олександр Ткаченко, весняні роботи у сільському господарстві нашого району розпочалися вчасно, незважаючи на всі труднощі, що постали перед ними. У поля вийшли всі аграрні господарства, розташовані у нашому районі.
– Врожай на полях виріс добрий, але чи вдасться його зібрати – сьогодні про це говорити рано: під час війни з підступним агресором можна очікувати всього чого завгодно, – каже Олександр Миколайович. – Проте будемо сподіватися на краще. Якщо брати середньостатистичний збір зернових за останні п’ять років, то нинішній має бути не нижчий за ці показники, а значить, хліб і супутні продукти у державі будуть.
Вперше в історії України аграріям доводиться збирати врожай в умовах військового стану, тож напруга неабияка. Сьогодні на рівні Кабінету Міністрів вирішуються питання цінової політики, підшукуються сховища для зберігання, адже ракетний удар по найбільшому зерносховищу в Миколаївській області показав, що великі і відомі об’єкти зберігання зернових є потенційними мішенями.
– Чи вся земля у нашому районі, що відведена під сівбу, була використана за призначенням?
– Так, уся рілля 100-відсотково була задіяна під посіви зернових. Проте не вся вона була засіяна тими культурами, якими планувалося. Бойові дії зруйнували звичайні логістичні ланцюги. Не всі аграрії отримали той посівний матеріал, який планували, тож довелося використовувати матеріал, який був у наявності.
– Як вирішувалася і вирішується проблема з паливом?
– Питання надзвичайно складне. Якщо в минулі роки фермери входили у посівну кампанію з 90-відсотковим забезпеченням пальним, то цього року ця цифра значно менша. Завдяки тому, що були використані всі резерви, посівна пройшла з найменшими втратами.
Сьогодні також головним завданням є забезпечення паливно-мастильними матеріалами. Аграрії шукають усі можливі шляхи їх закупівлі. При цьому я не можу сказати, що аграрії мають у цьому напрямку якісь привілеї. Тут нічого не вдієш – зараз важко всім.
– Але ж держава надає допомогу, Кабінет Міністрів приймав програми на підтримку сільгоспвиробників.
– Так, підтримка була за програмою доступного кредитування, були визначені оператори – постачальники пального. Але це не на тому рівні, на який сподівалися сільгоспвиробники.
Проте треба зважати на об’єктивні причини сьогодення. Наприклад, пальне фермерам мав постачати Кременчуцький нафтопереробний завод, але трапилося те, що трапилося – це всім відомо. В одну мить уся програма була зведена нанівець. Тож треба було терміново шукати нових постачальників, а це не так просто.
Треба відзначити також і допомогу від іноземних партнерів, які підтримали невеликі фермерські господарства та виділили безкоштовно посівний матеріал кукурудзи з розрахунку на 20 гектарів кожному господарству, в якого в обробці до 500 гектарів землі.
Минулого тижня в селі Сазонівці відбувся традиційний День поля, де було присутнє керівництво Кіровоградської ОДА, фермери з усіх куточків області. Вони мали можливість поставити запитання безпосередньо очільнику обласної воєнної адміністрації Андрію Райковичу. Він дав чесні, а також обнадійливі відповіді. Тож, сподіваюсь, діалог пішов на користь усім присутнім.
Також приємно, що на цьому заході були відзначені кращі з кращих – аграрії, патріоти, якщо можна так сказати, цього руху. Серед п’яти найкращих в області був і наш – Геннадій Губарєв, директор ТОВ “Сузір’я” з Новопразької територіальної громади, якому була вручена відзнака “Патріот поля”. Хоча вважаю, що всі наші фермери виявили справжній патріотизм і відданість своїй справі в надважкі часи, на які припала посівна кампанія.
– Що відомо на сьогоднішній день про вартість нового врожаю?
– Цінова політика трейдерів на збіжжя починає зростати. На те є очевидні причини: значне зростання вартості пального, посівного матеріалу, засобів підживлення тощо. Тож сподіваюсь, аграрії не будуть нести збитки та одержать хоч якийсь прибуток.
Проте, коли в країні кожен день відбуваються зміни, казати про якісь конкретні цифри зарано.
Що можна сказати напевно – голоду в країні не буде, врожаю для забезпечення потреб держави вистачить. Також впевнено можу сказати, що перемога буде за нами! Чекаємо, сподіваємося, віримо!

С. Іванов