“Типовий мешканець Олександрії зосереджений на виживанні”

Про це стверждують експерти Львівського медіафоруму, які майже півроку досліджували культурне життя 12 малих міст країни, у тому числі і Олександрії.

В опусі львівських дослідників можна знайти таке, що явно не сподобається багатьом. Втім, нехай читач сам розсудить. Пропонуємо деякі найяскравіші моменти документа.

 Опитані олександрійці зазначали, що у місті традиційний спосіб життя – рутинний, а головна перешкода для розвитку креативних індустрій – завужений коридор бачення майбутнього міста, в межах ностальгії за вугільною промисловістю.

Ось типовий олександрієць: у неділю йде на базар, гарно вдягається і зустрічається там, крім покупок. Так кажуть респонденти.

У жителів не сформовано попиту на культурні продукти. У цьому кластері досить слабкі медіа та соціальні мережі. Точкою прикладання сили тут може бути вироблення нової стратегії розвитку громади, робота з містянами та формування ринку культурних продуктів.

Що гальмує розвиток креативних індустрій в Олександрії

Поєднання індустріальних «благ» з локальною історією про заснування міста козаком Вусом витворило своєрідний шахтарсько-козацький світогляд.

Водночас молоде покоління, яке сприймає шахтарське минуле тільки через призму розповідей батьків, усвідомлює сучасну Олександрію як місто постіндустріальне або принаймні з акцентом на інших галузях економіки.

Олександрія застрягла між індустріальним та постіндустріальним світоглядом.

Рівень культурних запитів у місті невисокий – це наслідок індустріального минулого. Важка фізична праця на дуже недосконалому на той час обладнанні не залишала мешканцям ані сил, ані часу на складніші форми дозвілля, ніж застілля або, в кращому разі, концерт або кіно. Типовий мешканець Олександрії зосереджений на виживанні.

Що сприятиме розвитку креативних індустрій в Олександрії

Так званий промисловий туризм стає все більш популярним у постіндустріальних містах і дає широкі нестандартні можливості для розвитку креативних індустрій.

Експерти вбачають, що усі передумови для започаткування креативної індустрії і створення культурного бренду міста має олександрійська паска. В Олександрії існує унікальний спосіб замісу тіста і рецептури великодньої паски, що може бути внесено у Державний реєстр нематеріальної спадщини і стати об’єктом притягання туристів і бізнесу.

Випікання олександрійської паски мешканці називають серед тих культурних подій, які хочеться показати туристу.

Наратив про козака Вуса, як засновника міста також є ресурсом для комунікації Олександрії назовні і всередині.

“Туристичні «фішки» міста в галузі культури – це пропаганда козацтва і проведення козацьких фестивалів. Оскільки місто заснував козак Вус, то тут пропонували проводити фестивалі людей із найдовшими вусами. Також це могло б бути вшанування отамана Григор’єва, як-от у Гуляйполі проводять вшанування Махна: одягаються у вишиванки, їдуть на тачанках містом, випускають горілку «Махно» – там це бренд міста. А у нас таким брендом міг би бути отаман Григор’єв” – цитують у звіті опитаних олександрійців.

Одним із ключових для мешканців є образ міста як бази футбольного клубу «Олександрія». Футбольний клуб – предмет гордості. Символ міста – футбольний м’яч, футбольний клуб. Асоціація з Олександрією – футбол. Сувенір з Олександрії – футбольний м’яч, значок – символіка футбольного клубу.

Це приклад позитивного об’єднання довкола чогось, що приносить відчуття успіху, гордості, чим можна пишатися вже зараз. Це також приклад спільного проведення дозвілля.

Експерти пропонують мотивувати мешканців створювати малі й середні бізнеси у сфері креативних індустрій за допомогою доступних місцевій владі податкових пільг.