Гривня і добробут: історія падіння

    Курс національної грошової одиниці не перестає нас «радувати»: нині обмінні пункти пропонують «зелений» вже за ціною понад 28 гривень. «Зниження курсу гривні пов’язане із сезонним спадом ділової активності», – ось так заспокійливо йдеться в повідомленні Національного банку.

   “У перші післясвяткові дні на міжбанківський ринок надходила для продажу валютна виручка, що накопичувалася під час новорічних вихідних в Україні, які збігалися з робочими днями в США і Європі. Але цей фактор був тимчасовим. Зараз нижча, ніж в попередні місяці, пропозиція валюти обумовлює традиційний для перших місяців року сезонний спад ділової активності, який, зокрема, полягає в дещо меншому надходженні виручки від експорту врожаю агрокультур, які були основним джерелом іноземної валюти в осінні місяці. У той же час роль основного джерела валютної виручки поступово переймає металургійний експорт. Цьому також сприяє світова цінова кон’юнктура завдяки подорожчанню сталі і залізної руди”, – заявив заступник голови Нацбанку України Олег Чурій.

     Ну що, переконав вас високий державний чиновник?

  «Сьогоднішній стан на валютному ринку України й чинна курсова політика є наслідком дії та некомпетентності осіб, які прийшли до управління як у сфері банківської діяльності, так і макроекономічного блоку уряду.

   Теперішній курс гривні не тільки не сприятиме подальшому розвитку економіки країни, а й стає вже реальною загрозою для банківської системи і національних виробників, включаючи експортерів», – вважає експерт Богдан Данилишин. – Попередні оцінки показують, що економічних причин різкої девальвації гривні, крім можливих валютних спекуляцій та непрофесійності менеджменту, немає. У свою чергу це зумовлює паніку як серед населення, так і серед представників бізнесу, а також відсутність належного адміністрування фінансово-кредитної політики з боку нового керівництва НБУ.

   Складається враження, що Національний банк втратив контроль на валютному ринку, відсутній моніторинг реальної економічної ситуації, втрачена прогностична функція та ефективний менеджмент щодо ухвалення правильних рішень.

    Відсутність вільного доступу до валютних ринків призводить до неефективності ринку, що, у свою чергу, веде до спекуляцій. Немає сумнівів у тому, що нинішні керівники уряду і НБУ є прихильниками переходу України до моделі вільного курсоутворення. Однак наразі, крім необхідності виконання вимог МВФ, вони аргументують свою точку зору тим, що фіксація курсу національної валюти призводить до валютних криз, приклади чого у світі дійсно є.

   Але якщо плаваючий валютний курс слугує механізмом регулювання платіжного балансу, то чому практично жодна країна, за винятком США, не відмовилася від періодичного впливу на формування курсу своєї національної валюти? Навіть центральні банки Великобританії, Швейцарії та Японії, що емітують валюти, які належать до вузького переліку світових резервних валют, застосовують режим часткового таргетування курсу. При цьому центробанки або оперативно реагують і виходять за певні межі відхилення курсу, або планомірно стримують курс національної валюти від девальвації чи ревальвації.

   Плаваючий курс є доцільним, однак він має також коригуватися НБУ з тим, щоб не допускати спекуляції на ринку та високої волатильності ринків.

   За умов різкого загострення політичної та економічної ситуації в країні, несвоєчасний перехід до плаваючого курсу в Україні призвів до того, що економіка нині залежна від цін сировини, сільськогосподарської, хімічної та металургійної продукції, а нестабільність цих цін за фактичної відмови від управління курсом створить ризик хаотичних коливань курсу гривні, які вже не один рік відчуваються і відчуватимуться надалі», – каже Б.Данилишин. (До речі, про ці ризики він попереджав ще на початку 2014 року, коли ми всі вперше відчули стрімке падіння гривні).

   «Курс гривні впав через спекулятивні фактори, наголошує керівник офісу фінансового та економічного аналізу Верховної Ради України Віктор Мазярчук. Про це він заявив в ефірі «5 каналу».

   «У минулому і в цьому місяці пішли дуже великі урядові видатки, відповідно, скоріш за все, з’явилися вільні кошти, і спекулянти, і не тільки спекулянти, пішли на ринок, щоб заробляти на цьому курсі. Тобто – це спекулятивні речі», – зазначив Мазярчук.

    «Маю надію, що наступного року здійсниться те, про що ми дуже давно говоримо, і я дуже сильно мрію, що ми перейдемо до середньострокового бюджетного планування, коли бюджет буде плануватися не на один рік, а на три роки. Прогноз тут дуже важливий», – додав він.

   Як відомо, в останні дні грудня минулого року котирування гривні до долара на міжбанківському валютному ринку встановилися на рівні 27-27,2 гривні за долар. У НБУ запевняють, що девальваційний тиск на курс гривні останніх тижнів «не пов’язаний з переходом Приватбанку у державну власність». Про це в ефірі одного з українських телеканалів повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва. Пов’язаний – не пов’язаний, нам що, від цього стає легше?

   Зараз Національний банк вважає реалістичним курс у 27,2 гривні за долар у 2017 році. Але пригадаймо зовсім недавні часи – всього рік тому, коли голова НБУ Валерія Гонтарєва так само на початку січня 2016-го запевняла, що «зважений курс гривні у поточному році НБУ визначив у 24 гривні». А він уже в середині січня коливався на межі 26 гривень за долар.

  «Курс, закладений у бюджет, абсолютно реалістичний. Усі ці цифри вже обговорювалися з міжнародними експертами, і ми вважаємо, що це абсолютно реалістичні цифри», – вже цього року знову запевняє В.Гонтарєва.

   При цьому голова НБУ зазначила, що курс гривні може і не досягти показника у 27 гривень за долар. «Це можливо і залежить від стану нашого платіжного балансу. Курс – це дзеркало того, що відбувається в економіці. Сьогодні країна бачить, що ми живемо зі стабільною макроекономічною ситуацією», – додають у НБУ. «Така стабільність схожа з тією, що панує на цвинтарі», – похмуро зауважив на це один з народних депутатів в ефірі Національного радіо.

    Крім того, як зазначила Гонтарєва, два роки тому НБУ перейшов до гнучкого курсоутворення і зробив своїм головним завданням контроль інфляції.

   Так, регулятор зберігає прогноз інфляції у 2017 році – 8%. Як відомо, у проект Держбюд-жету-2017 закладено курс гривні 27,2 гривні за долар, – говорить голова Нацбанку. У той же час звідти тепер уже лунають прогнози, що рівня 27 гривень буде досягнуто не після новорічних свят, а не раніше квітня…

    На думку експертів, винних у падінні курсу нацвалюти слід шукати не за океаном, а всередині держави. Представник «Райффайзен банк Аваль» Юрій Гриненко, зокрема, відзначає, що іноземну валюту масово скупають ті, хто вже заповнив одіозні е-декларації і зараз прагне вивести кошти за кордон. Таким діям сприяє також поширення чуток про можливе об’єднання двох державних банків після націоналізації «Приватбанку». Загалом фінансові аналітики переконані, що поточна ситуація на українському валютному ринку була визначеною наперед. Експерт Василь Невмержицький указує на зволікання влади із виконанням обов’язків перед МВФ, і як наслідок, провал у сфері зовнішньої торгівлі (поточний дефіцит у 1,5 млрд дол. проти прибутку у 548,5 млн дол. за аналогічний період минулого року). У зв’язку з цими подіями найближчим часом слід очікувати зростання цін на певні види товарів та послуг. У першу чергу це стосується імпортних продуктів, зокрема риби. Наступними можуть стати м’ясо-молочні вироби (на їхній ціні має відбитися потенційне здорожчання кормів та палива). Дещо згодом подорожчають ввізні непродовольчі товари, у тому числі й першої необхідності – одяг, взуття тощо.

   …Починаючи з кінця 2013 року і до нинішнього часу курс гривні по відношенню до долара США і євро впав у три з половиною рази. Враховуючи зростання споживчих цін на товари і послуги, ми з вами стали біднішими рівно на такий же показник. А якщо сюди додати ще й безпрецедентне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги за попередні неповні три роки, то «коефіцієнт бідності громадян», на який треба робити поправку їхніх статків, вийде ще більшим. Найнижчим показником падіння називають лютий 2015 року, коли національна валюта «стихійно» впала до 30-ти і більше гривень за долар. Зараз вона повільно, але неухильно знову наближається до свого антирекорду. І це, кажуть фінансисти (незалежні, звісно, бо чиновники НБУ на чолі з пані Гонтарєвою вважають інакше), ще не межа…

О.Іванченко