Авг
20

17 серпня в Олександрії відбувся VIII щорічний легкоатлетичний кросовий забіг на довгі дистанції під девізом “Подолай себе”. Незважаючи на те, що ці змагання не мають статусу офіційних, факти свідчать самі за себе: регулярності даного заходу могли б позаздрити чимало офіційних чемпіонатів та першостей – як видно з назви, він пройшов уже восьмий раз поспіль. Традиційним залишається і місце проведення: та сама частина берега Інгульця, що відома в народі, як “Топольки”.

“Подолати себе” серпневого ранку виявили бажання 64 учасники, і це, до речі, ще одне свідчення наростаючої популярності забігу (минулого року спортсменів було 56). Вік різноманітний: виявилося, що наймолодшому учаснику лише 6 років, а у найстаршого за плечима – вже 73 літа. Серед загальної маси індивідуальних заліків траплялися також і “сімейні команди”: на старт разом виходили батьки з дітьми, чоловіки з дружинами тощо – легка атлетика не знає ні вікових, ні гендерних обмежень. Постійними учасниками є “клубні команди”: як завжди, переконаний прихильник бігу і викладач фізвиховання Куколівського ЗНЗ Сергій Зайченко привіз на змагання більше десяти своїх вихованців-школярів і пробіг “десятку” разом з ними. А най-масовішим став, теж за традицією, виступ юних представників спортивного клубу “Спарта-17” (президент клубу Сергій Слинько). Цілком демократичними, за звичаєм “Забігу в Топольках”, були і правила: за бажанням можна обрати собі дистанцію від 10 кілометрів (але не менше – для заліку) і аж до повного марафону, тобто 42 км 195 м. Особисті результати кожного бігуна фіксували і протоколювали суворі, але справедливі судді Олександр Жосан та Сергій Слинько.

Захід був організований за всіма правилами, адміністратори не забули навіть і про такий атрибут марафонських змагань, як напої та харчування для підтримки сил спортсменів під час проходження ними дистанції. Бігуни не відмовлялися поласувати фруктами і ковтнути мінералки також і після фінішу. Обравши собі посильну дистанцію, з неї не зійшов жоден “ні старий, ні малий” спортсмен, а багато хто з них спромігся цього разу поліпшити особисті досягнення.

Біг на довгі дистанції вважається дуже виснажливим і фізично, і психологічно, адже тут найголовнішим суперником у спортсмена є він сам. Нагороди за цю найважчу боротьбу (тобто боротьбу з самим собою) – грамоти і медалі – вручали учасникам їхні незмінні арбітри.

Забіг удався – це твердо констатували всі опитані нами спортсмени. І якщо поглянути на позитивні посмішки, з якими колективно всі фотографувалися на згадку, то скоріш за все, учасники не кривили душею.

Окремо слід сказати про організаторів. Як і в усі попередні роки, автори ідеї та її втілення – Олександр Жосан і Сергій Слинько, котрі не лише є відомими у нашому місті та за його межами спортсменами-фанатиками (звісно ж, у гарному розумінні цього слова), а й послідовно “несуть ці ідеї в маси” ось таким способом. Левову частку витрат на матеріальне забезпечення і призовий фонд понесли саме вони, але також висловлюють вдячність і своїм помічникам: голові Олександрійської РДА Андрію Коломійцеву, Ользі Кандибі (ПП”Чиста вода”), Володимиру Шкляруку (Олександрійське виробництво ПАТ “Оболонь”).

О.Наріжний

, .

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страница 1 из 11