18.06
2020

Лікар собі не належить

«Це нелегка робота. Ненормований робочий день, непередбачуваний графік, у будь-який час треба бути готовим забути про свої плани і робити те, що треба пацієнтам, те, що повинен, чого від тебе чекають – виклики, консультації, лікування, консиліуми…

Навантаження велике, зарплата мала. Багато толкових лікарів, здобувши диплом, пройшовши інтернатуру, пропрацювавши деякий час, полишають медицину, виїжджають на заробітки за кордон і працюють зовсім в інших сферах. Усі, хто обирає професію лікаря, мають забути, що таке спокійний восьмигодинний робочий день. Графік роботи у нас – 24/7, вихідні й свята – поняття дуже відносне. Навіть з рідними по телефону серед дня поговорити вдається далеко не завжди, тож, коли телефонують діти, спершу запитують: «Є пара секунд?» І найчастіше чують: «Зателефоную пізніше». Якщо лікар іде додому – це не означає, що його трудові будні закінчилися. У будь-який момент його можуть знову викликати на роботу. Тобто лікар собі не належить», – розповідає відомий в Олександрії і за її межами лікар-кардіолог Павло Куниця.
Але це не означає, що у суцільних лікарських буднях немає сонячних променів і радісних подій. До таких насамперед відносяться щасливі моменти, коли хворобу пацієнта подолано, коли люди за допомогою лікаря одужують, і медики бачать реальні результати своєї роботи. Коли людину привозять у зовсім поганому стані, а через деякий час вона своїми ногами приходить на прийом. Або ж коли, сидячи навпроти лікаря, пацієнт говорить: «20 років тому Ви врятували мені життя».
Дехто скаже: скаржаться на малі зарплати, а самі лише й чекають, коли ж їм «занесуть». «Не треба нічого заносити – дайте достойну зарплату: медсестрам, санітаркам, які світу Божого не бачать, лікарям, – говорить Павло Миколайович. – Люди йдуть до нас із надією, і ми своїми діями, ставленням, своїми словами підтримки і навіть очима повинні вселити в них впевненість в одужання, в те, що зрештою все буде добре».

Виважений підхід

Павло – наймолодший з трьох дітей у сім’ї, народився в селі Харсіки Чорнухинського району Полтавської області – на батьківщині Григорія Сковороди. Там залишилася батьківська хата, в якій живе старша сестра, за фахом – медична сестра. Її приклад надихнув Павла стати лікарем. Так хотіла сестра, та й сам Павло також – ще у дитинстві він з друзями грав у лікарню. У 1988 році закінчив Дніпропетровский медичний інститут (зараз – медична академія). Його мрія здійснилася.
Багато років Павло Куниця працює в Олександрійській центральній районній лікарні, понад 20 з них – на посаді завідувача відділення. Зараз в очолюваному ним кардіологічному відділенні – 20 ліжок плюс палата інтенсивної терапії, куди поступають важкі хворі. Під керівництвом Павла Миколайовича працюють ординатор Ірина Афанасьєва, завідувач палати інтенсивної терапії Олександр Гарагуля, чергові лікарі. Їхній девіз – ставитися до всіх людей як до своїх рідних. Павло Куниця – учасник конгресів кардіологів України, особисто знайомий із ведучими фахівцями у цій галузі, завжди може звернутися до них за консультацією.
«Між усіма службами Олександрійської центральної районної лікарні – адміністрацією, первинною ланкою, приймальним та іншими відділеннями – є наступність у роботі, злагодженість, взаєморозуміння, оперативність та професіоналізм, і це дуже важливо, від цього залежить результат і успішність лікування, – говорить П.Куниця. – Хочу підкреслити, що з боку адміністрації лікарні робота налагоджена дуже чітко, згідно із сучасними рекомендаціями. В ОЦРЛ потужна матеріально-технічна база, усі колеги кваліфіковані, постійно вдосконалюються, беруть участь у конгресах, симпозіумах, конференціях. Ми співпрацюємо з обласними закладами охорони здоров’я, з ведучими інститутами країни. Дуже гарні у нас молоді фахівці, яким передаємо знання, ділимося досвідом. У нашому місті районна лікарня має високий статус. Та й не тільки у місті – у нас лікуються багато людей з інших районів.
От чого нам дійсно не вистачає, так це ангіографа – цифрового апарату для обстеження, діагностики та лікування захворювань серцево-судинної системи. В обласному кардіологічному центрі з 2012 року працює агніограф, операції на серці проводять досвідчені кваліфіковані лікарі. Тобто, надання кардіо-хуругрічної допомоги у нас в області на високому рівні. І це радує. Але хотілося б мати свій ангіограф і не втрачати час при гострих синдромах, адже у медицині взагалі час має вирішальне значення, чим швидше надана допомога – тим ефективніше лікування і кращий результат.
Пацієнтам хочу порадити не зволікати з візитом до лікарні або ж з викликом лікаря, адже від своєчасного звернення по медичну допомогу залежить майбутнє людини. Почули «тривожні дзвіночки» – негайно телефонуйте лікарю! Бувають випадки, коли навіть під час серцевого нападу дехто чекає на диво, сподівається, що пройде саме. В результаті лікарі втрачають «терапевтичне вікно», і шансів врятувати людину у них меншає. Та й саме лікування обійдеться дорожче».
Стосовно медичної реформи Павло Миколайович – за виважений підхід: «Треба не поспішати, а все продумати, обгрунтувати і вдосконалити. Подбати і про доступність, і про сучасне обстеження, і про навантаження, і про заробітну плату, щоб медичні працівники не розбіглися, бо може таке статися, що не буде кому працювати у лікувальних закладах. Багато кваліфікованих кадрів уже виїхали працювати за кордон».

На власному прикладі

Коли Павло Куниця розповідає пацієнтам про необхідність вести здоровий спосіб життя, він знає, про що говорить: «Скільки себе пам’ятаю, завжди займався спортом, був дуже активним. Мені не соромно дивитися людям в очі, оскільки я сам веду здоровий спосіб життя, як і мої старші брат і сестра. Шкідливих звичок у мене немає, я все життя намагаюся тримати однакову вагу тіла, щодня займаюся фізкультурою та спортом: обов’язкова ранкова зарядка, вправи на турніку, брусах, велосипед, настільний теніс (П.Куниця – постійний учасник і неодноразовий переможець різних змагань, спартакіад. – Авт.) Раніше був ще й міні-футбол. Своїм прикладом даю людям надію, спонукаю до дій. За здоров’я, за життєвий тонус треба щоденно боротися – організовувати себе, докладати зусиль, щоб добре почуватися і гарно виглядати».
Кожного дня, у кожній палаті з кожним пацієнтом він веде бесіди на тему правильного харчування і необхідності фізичного навантаження. Зайва вага тіла – дуже серйозний для здоров’я фактор ризику. Дехто дослухається до порад, починає слідувати їм, не відступає від мети, а потім – радіє результатам і приходить до Павла Миколайовича похизуватися і подякувати, розділити своє щастя. В одному випадку жінка самостійно позбулася 46 кілограмів. Уявляєте, якою щасливою вона почувалася? Сидяча робота, нестриманість у харчуванні та вживанні алкоголю, гіподинамія, пересування лише на авто і повна відсутність фізичного навантаження – все це призводить до аритмії, інфарктів та інсультів. Добре, коли у людини є сила волі з цим боротися – велика дорога завжди починається з маленького кроку.
Важливо дотримуватися і режиму харчування, пам’ ятати про помірність і стриманість. «Якість і тривалість життя на 100 відсотків залежать від дисциплінованості людини, її відповідального ставлення до власного здоров’я, – впевнений Павло Миколайович. – Але, повірте, лікарі борються за кожного пацієнта. Не лише лікують, а й радять, як краще організувати своє життя, щоби менше хворіти і зміцнювати організм. Секрети здоров’я прості – це дієта, регулярні фізичні навантаження, нормалізація ваги тіла, відмова від шкідливих звичок. І буде результат. Шкода, що дослухаються до цих порад далеко не всі. Багато хто соромиться визнати свою слабкість, говорить: «Та я майже нічого не їм», «У мене така порода». Але ще в інституті нам розповідали, що ендокринних порушень, через які збільшується маса тіла, насправді дуже мало. Найперша причина набору зайвої ваги – неправильне харчування і малорухомий спосіб життя».

Хочеться, щоби медиків цінували

21 червня усі, хто працює у сфері охорони здоров’я, відзначатимуть професійне свято – День медичного працівника. Можливо, завідувач кардіологічного відділення ОЦРЛ порадує свій колектив авторським виконанням пісень під гітару – це ще одне давнє захоплення Павла Куниці, грати він вчився самостійно. Колектив дуже поважає свого очільника. «Павло Миколайович – лікар від Бога, висококваліфікований, професіонал своєї справи. Велику кількість хворих врятував і буквально витяг з того світу. Дає хворим дієві корисні рекомендації. Обов’язково призначає додаткові обстеження на наявність супутніх захворювань. Дуже коректний із хворими та усім колективом співробітників. Людина, від якої ніколи не почуєш різкого слова. Ввічливий, для кожного знайде добрі слова, хворі його дуже люблять, а колеги поважають. Будь-яку спірну ситуацію вміє залагодити дуже коректно», – розповіла старша медична сестра кардіологічного відділення Олександрійської центральної районної лікарні Тетяна Нестерова.
Отже, діти Павла Миколайовича – син Андрій, який працює у компанії «АгроВіста», і донька Дар’я – шкільний бібліотекар, мають пишатися своїм татом. А сам він продовжує працювати без вихідних і свят і вирить: настануть часи, коли працю медиків оцінять гідно: «Вітаю з професійним святом усіх медичних працівників. Перш за все бажаю міцного здоров’я, щастя, мирного неба нам усім, а медичним працівникам, моїм колегам, які виконують місію зі збереження здоров’я нашого народу, – достойного оцінювання нелегкої праці. Адже ми йдемо у Європу, але про гідну оплату праці забуваємо. Хочеться, щоби наша медицина була сучасною, доступною і дієвою, а нація – здоровою і щасливою».

Олена Карпачова

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень