Мар
1

29 лютого потрібне нам, аби не відставати від Землі, що рухається довкола Сонця. 365 днів 5 годин 48 хвилин і 46 секунд — саме стільки потрібно Землі, аби здійснити повний оберт довкола Сонця.

За чинним григоріанським календарем, запровадженим наприкінці XVI сторіччя, один рік має рівно 365 днів. Тоді куди дівається ще майже чверть дня? Ці 5 годин 48 хвилин і 46 секунд щороку додаються до одного екстра дня, який в результаті трапляється із нами раз на чотири роки. Таким чином наші з вами годинники «йдуть у ногу» із Землею і порами року.

Ось іще п’ять цікавих фактів про високосні роки.

  1. В усьому винен імператор

Коли у І ст. до н.е. Юлій Цезар прийшов до влади у Римі, астрономам дали завдання покращити античний римський календар, рік у якому складався із 355 днів і одного додаткового місяця у 22 дні, що траплявся кожні два роки. Як вважалося, таке літочислення геть поплутало усі пори року. Тож з’явився рік із 365 днів із одним додатковим днем кожні чотири роки, щоб впоратися із «зайвими» годинами. Так народився перший високосний рік.

На честь Юлія Цезаря назвали місяць — липень (July. — Ред.), який до цього мав назву «квінтіліс» (Quintilis, з лат. — п’ятий. — Ред.). Цей місяць, як і ще шість у новому календарі, мали по 31 дню.

Високосним роком маємо завдячувати Юлію Цезарю, а 29 лютого — імператору Октавіану Августу. Як писав у XIII ст. паризький вчений Йоанн Сакробоско, коли до влади у Римі прийшов перший імператор Октавіан Август, то зажадав, аби на честь нього теж назвали місяць — і аби цей місяць був не менш «значимим» від того, який назвали на честь свого вітчима Юлія Цезаря. От тільки місяць «август», себто серпень, мав лише 30 днів. Тож лютий, який до цього мав 29 днів, а у високосний рік — 30, втратив одну добу, аби місяць імператора Августа був не менш важливий, ніж місяць Юлія Цезаря.

Але це були не останні коригування календаря. За григоріанським календарем, кожен четвертий рік — високосний. Проте кожен рік, що ділиться і на чотири, і на 100 — але не на 400 — технічно високосним не є. Відтак 2000-й і 1600-й були високосними роками, а от 1700-й, 1800-й і 1900-й — ні.

  1. Жінка на колінах

Високосні роки майже завжди асоціювалися з різноманітними ритуалами і нічим не підтвердженими віруваннями. Деякі з них стосувалися шлюбу. У Греції, наприклад, парам не прийнято братися у високосні роки, бо вважається, що це приносить нещастя у майбутнє сімейне життя.

Водночас високосні роки також відомі і тим, що саме у цей рік жінка може просити руки чоловіка, а не навпаки. Цей звичай став поширений у XIX столітті, коли жінок заохочували освідчуватися чоловікам у поштових листівках. Проте витоки такої традиції відшукати важко. Вважається, що він бере початок у V столітті, коли ірландська монахиня на ім’я Бріджет (яку пізніше зарахували до лику святих) поскаржилася Святому Патрику на те, що жінкам доводиться дуже довго чекати освідчень від своїх обранців. І за легендою, Святий Патрик випустив указ, який давав жінкам право освідчуватися, не чекаючи поки це зроблять чоловіки, — але тільки раз на чотири роки.

У 1904 році колумністка Елізаберт Мерівезер Гілмер — одна з найпопулярніших журналісток свого часу, написала: «Жіноча прерогатива у високосний рік, я і більшість її свобод, є просто мерехтливим знущанням».

  1. Робітнича революція.

Якщо ви працюєте за визначену місячну ставку, то у високосний рік у нас для вас погані новини. Адже технічно, ви працюєте на один додатковий день більше — без додаткової за це оплати. Проте проблеми із зарплатнею — не найбільші у економічному аспекті високосного року. Наприклад, доволі заплутаною є оцінка його економічного впливу.

Багато статистик по всьому світу використовують середні цифри для вимірювання різних економічних величин, як-от ВВП, аби звести до одного знаменника показники усіх місяців лютих. Тож тут вважається, що усі люті мають 28 днів плюс ще одна чверть дня — незалежно від того, чи високосний це рік чи ні. Цей факт у 2008 році змусив шкільного вчителя із Меріленда започаткувати «Революцію за непрацювання у високосний день», хоч донині кампанія так і не змогла добитися додаткового вихідного дня хоч би десь у світі.

Дехто вказує й на те, що технічно працівникам із фіксованою місячною зарплатнею у лютому, насправді, навіть переплачують — бо цей місяць коротший від усіх інших. Між тим ідея компенсації економічних недоліків, спричинених додатковим днем, була на слуху майже ціле століття. Так однією з найпопулярніших ідей був так званий «Світовий календар», створений у Нью-Йорку в 1930 році, який пропонував перенести 29 лютого на 31 червня і зробити цей день світовим вихідним днем для всіх.

  1. Благодійники і підприємці

Дещо скромніші «революції» тим часом робляться на меншому рівні, коли звичайні люди намагаються використати додатковий час на корисну справу. «Пожертвуйте свій високосний день на благодійність», — закликає один із благочинних сайтів — як і багато інших його колег у Європі та США. Існують цілі кампанії, які саме 29 лютого спонукають людей жертвувати гроші чи брати участь у їхньому зборі на найрізноманітніші потреби. Річ у тому, кажуть благодійники, що керівники зазвичай погоджуються дати своїм працівникам вихідний у такий день, аби ті витратили його на «добру справу» — хоч останні й не завжди раді такому «відгулу».

Ті ж, хто не радий філантропії, використовують додатковий день, щоб наздогнати відкладені на потім різноманітні плани. Так цього року одне шотландське маркетингове агентство Attacat планує з нуля створити нову компанію — всього за один день. При цьому її працівники, як планується, не мають знати про такі наміри аж до самого 29 лютого.

«Як і в багатьох підприємців, у мене впродовж року виникає багато ідей для старт-апів, але я ніколи не маю часу, щоб втілити їх. Але якось мене осяяло, — розповідає один із директорів агентства Тім Барлоу. — Чому б не використати додатковий день на нову справу?»

  1. З днем народження! — кожні чотири роки

Коли вже мова заходить за «календарні аномалії», найтяжче поратися із високосними роками випадає тим, хто народився 29 лютого. «Високосникам» щастить відсвяткувати свій «правильний» день народження лише раз на чотири роки.

«Коли я був дитиною, для мене це було складно. Тепер я звик до цього, і коли розповідаю про це іншим, це здається мені доволі кумедним», — розповів ВВС один із таких «високосників» Дімітрос Мікалополус.

Шанс народитися саме 29 лютого дуже малий: згідно зі статистикою — це 1 шанс із 1 461. Нині по всьому світу день народження 29 лютого святкують 4,1 млн людей.

«ВВС»

, .

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страница 1 из 11