Дек
23

Націона́льний заслу́жений академі́чний украї́нський наро́дний хор Украї́ни і́мені Григо́рія Верьо́вки своїм виступом у нашому місті викликав справжній фурор. Але мало кому відомо, що серед учасників видатного колективу є й наші земляки.

З ними вдалося поспілкуватися олександрійському журналісту Івану Мельнику.

В. Литвин, Заслужений артист України, колишній мешканець Димитрового:

— Закінчивши Олександрійську музичну школу по класу скрипки під керівництвом  Н.П.Солісти,  відразу  — в 1971-му році — став музикантом  хору ім. Г.Верьовки. Згодом закінчив київську державну консерваторію. У 2003-му році отримав звання Заслуженого артиста України. У місті залишилася велика рідня, яка прийшла на концерт та чекає зараз … Все добре, творче  життя продовжується, згадую рідні місця, що дали стежину в мистецтво. Дякую за щирість моїх земляків, які своїми оплесками високо оцінили наш виступ.

Віталій Сергієнко – випускник Олександрійського  вищого училища культури:

— Минуло  9 років з того часу, як я став артистом Націона́льного хору Украї́ни і́мені Григо́рія Верьо́вки. Училище закінчив з відзнакою і відразу вступив до Національного університету культури. Отримав диплом магістра режисури. Співаю і танцюю. Побував у багатьох країнах світу: В`єтнамі, Китаї, Польщі, Франції… Творче, художньо-мистецьке  життя артиста насичене багатьма подіями, новими творами, постановками , що призвело до успіху хору, яким безмінно десятиліттями керує А.Авдієвський. Він привніс у  репертуар багато нового – це перш за все художньо-хореографічні постановки з живою музикою і співом. Репертуар хору вже давно здобув світове визнання.
 А починав я з «Вуличного балету», з  народного танцювального колективу «Віночок», за що вдячний керівникам цих колективів, які побачили в  мені творчий потенціал. Поряд зі мною моя мама — Світлана Миколаївна, яка свого часу також танцювала  в колективі, що діяв при «Світлопільці»… Це вона мене привела до танців і співу. Завдячуючи її силі волі, розуму і материнському серцю, я побачив велику сцену, став артистом національного хору, що є гордістю і  честю української нації світового рівня. Ми вдруге в Олександрії. Від імені  всього колективу виношу щиру подяку нашим землякам — олександрійцям за теплий,  родинний прийом, за оплески, за квіти, за увагу до нашого таланту, за визнання нашого мистецтва.

, .

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страница 1 из 11