24.12
2019

Куда уходят мечты

Рубрика: Новости. Автор: Админ

В конце 2015 года в «ОТ» появилась статья под названием «Первая в Украине солнечная батарея собрана в Александрии». Речь шла о том, что под руководством Сергея Каминского, преподавателя Александрийской секции МАН и директора департамента инноваций ООО «ПромКонверсия», была разработана новая технология производства батарей, позволяющая значительно сократить производственные затраты, при этом не теряя их эффективности. В следующей статье в июне 2016 года шла речь о том, что Каминский планирует построить в городе завод по производству солнечных батарей.

– В Киевском институте физики было получено заключение о тестировании образца продукции, которым подтверждены высокие показатели изобретения. Разработанная нами солнечная органическая батарея – это прекрасная возможность для каждого украинца, для города Александрии и для Украины в целом сделать шаг к энергонезависимости, – говорил Сергей Анатольевич. – Это батарея нового поколения, над созданием которой украинские ученые и, в частности, преподаватели и ученики Александрийского филиала МАН, работали не один десяток лет. Ее принципиальное отличие от предыдущих поколений в том, что в производстве используются органические материалы, которые доступны в Кировоградской области.

Эти статьи в «ОТ» вызвали огромный интерес. Было множество вопросов от наших читателей, а новость стала ”топовой” во многих национальных СМИ.

«После публикаций к нашим разработкам проявили интерес не только в Украине, но и далеко за ее пределами, – говорил позже в интерью нашей газете Каминский. – Парижский институт солнечной энергии, бизнесмены нескольких стран Европы и даже Эквадор предлагают сотрудничество. Из одной только Германии пришли приглашения от пяти фирм, но я все же хотел бы, чтобы разработка, ее внедрение и производство были нашими – отечественными, а лучше александрийскими.

У нас уже были контакты с НПО «ЭТАЛ», александрийским УТОСом на предмет изготовления комплектующих, и на этих предприятиях проявили готовность к работе. Если нашим планам суждено сбыться, то мы сможем загрузить производственные мощности нескольких предприятий города не только по основному заказу, но и по смежным направлениям».

Потом было еще несколько материалов на эту тему, но в каждом последующем оптимизма было все меньше. Герой публикаций все больше жаловался на бюрократизм и коррупцию, процветающие в Украине. Через время тема сошла на «нет», а сам Каминский «исчез» из нашего поля зрения. По непроверенным данным, он продал свои разработки предпринимателям из Объединенных Арабских Эмиратов. Потом участвовал в различных проектах, а сегодня воодушевлен новой разработкой.

И вот недавно он опубликовал в Facebook материал под названием «Інша сторона публікацій з «сенсаційними» заголовками».

– У 12 років я отримав посвідчення про включення мене до «Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів». Але до 40 років я займався будь-чим, але не тим, що приносить радість та задоволення, – написал Каминский. – Проте настав момент – і я сказав «стоп» та почав займатися тим, що подобається. А саме – розробкою інноваційних рішень, винахідництвом, стартапами.

Власний фінансовий ресурс я направив на фінансування різних досліджень. Окрім того, я пішов у Малу академію наук викладачем, де, власне, і сам починав в дитинстві. Результатом стали перемоги у конкурсах як в Україні, так і на міжнародному рівні. Це були відомі перемоги МАН 2014-15-х років. З того часу у ЗМІ почалося висвітлення нашої роботи. Звичайно, я вдячний журналістам. Без цього неможлива популяризація дослідницького духу.

Але сенсаційні заголовки мають і інший бік – вони формують завищені очікування у людей. А завищені очікування не- одмінно призводять до розчарування і виникнення негативних емоцій.

Місію в Малій академії, вважаю, я виконав. Сподіваюся, що надав поштовх сотням дітей, з якими працював особисто, і тисячам дітей в Україні, яких надихнули наші перемоги.

Ми займалися такими проектами, що для більшості людей це було або дивно, або смішно. Ми збирали певний космічний пил, і передавали енергію з Місяця в іоносферу Землі, а звідти вже брали для споживання, і займалися ядерними дослідженнями (до речі, діти щороку їздили на екскурсію в CERN – Європейську організацію з ядерних досліджень).

Паралельно з підтримкою дітей я підтримував різні наукові групи в Україні.

Загалом це 15 наукових груп, у тому числі й прямі договори з різними інститутами на проведення дослідницької роботи. В цілому в нас 84 проекти. Це, в основному, енергетика, біологія, біоенергетика».

Последняя новость от Каминского появилась в Facebook на прошлой неделе: «Я вніс перший платіж за перший гектар Startup містечка. Мрію звести сюди передові команди з чистим виробництвом. Така собі передова територіальна громада» (фото автора) …

Как видим, больше ничего не говорится ни о заводе, ни о былых разработках. Вот так печально закончилась история александрийских солнечных батарей.

Сергей Гавриленко

Один комментарий

  • Случайно вырвалось.. пишет:

    “Stop”!, сказав сам собі… і почав займатись. А саме – розробкою інноваційних рішень (не технологій, не проєктів), винахідництвом та стартапами (це натхненництво і рекламування)
    В перекладі на побутову мову означає – ложь, пиздеж и провокація, которые приносят гораздо больше денег чем доведение до конца, хоть одного из непутевых изобретений.
    Только в розовом дыму вокруг изобретений, я наконец постиг простую истину – больше дыма и сиреневого тумана, – там есть за что жить!…)) А вас, журналистов популяризаторов, всех, великодушно прощаю))

    Мне нравится! Thumb up 0

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень