22.03
2021

Міський музейний центр нещодавно провів опитування на тему: “Що туриста цікавить у нашому місті”. Як з’ясувалося, олександрійцям, як туристичні об’єкти, цікаві вугільні розрізи, тож виникає питання: “Чи перспективна Олександрійщина для розвитку індустріального туризму?”

З цього приводу завідувачка відділу природи музею Тетяна Отченашко розповіла, що коли мова йде про Олександрію ХХ століття, то перш за все відмічається, що “Олександрія – це місто гірників”, оскільки лише виробниче об’єднання “Олександріявугілля” було найбільшим в Україні, до його складу входило 7 розрізів: Балахівський, Бандурівський, Байдаківський, Вер-болозівський, Костянтинівський, Мо-розівський, Протопопівський; 3 шахти – Верболозівська, Ведмежоярська, Світлопільська та дві брикетні фабрики. “Сьогодні Олександрійщина трансформується з промислового в туристичне місто, яке пропонує відвідати унікальні місця, – каже вона. – Ось нещодавно вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості гуртка “Юні краєзнавці” разом зі своїм керівником Юрієм Мажаєвим пройшли туристсько-краєзнавчий маршрут розрізами та надали музейному центру фото з дійсно чудовими краєвидами, різноманітністю флори та фауни. Також у Приютівській ОТГ розроблений туристичний маршрут “Від індустрії до загубленого раю”. Він проходить між колишнім розрізом “Морозівський” та озерами поблизу села Протопопівки. Цей туристичний маршрут може стати цікавим любителям активного відпочинку та гарних краєвидів як для великих груп, так і для любителів велоподорожей. По всій довжині маршруту розробниками визначений ряд опорних точок, місць зупинки учасників для відпочинку чи обіду. Даний маршрут нам демонструє, що не треба їхати далеко за красивими краєвидами чи історією. Можна і за день побачити неймовірно багато. Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що сьогодні індустрія туризму є одним із секторів світової економіки, що розвивається найшвидшими темпами. В Україні туристична галузь зазнала необхідності розвитку новітніх напрямів відпочинку, оскільки інтерес до традиційних видів туризму дещо зменшується. Дані тенденції потребують більш глибокого вивчення, особливо так звані альтернативні види туризму, серед яких провідне місце посідає індустріальний туризм, який є цікавим, незвичним та захопливим”.
А ось що з цього приводу думає відома олександрійська активістка Тамара Гончаренко: “Дивитися на руїни виробництва – не дуже велике задоволення. Особливо для старшого покоління, хто там працював і хто пам’ятає ті часи.
Ствердження, що за індустріальним туризмом велике майбутнє – сумнівне, м’яко кажучи. Крім краєзнавчих дитячих груп, відправлених у похід добровільно-примусово, там туристів багато не буде.
Звісно, природа – то найкрасивіше, що може існувати в світі, але щоб ту красу зберегти та примножити, потрібен постійний догляд. А щоб ще й прибутки мати – то й створення комфортних умов для відпочинку. Тож доки там не будуть збудовані кемпінги чи бази відпочинку на різні смаки, про туристичний бум нема чого й казати. Більш того, ті бази мають працювати в усі сезони, канікули для дітей там теж було б гарно проводити, як і просто вихідні для родини чи молоді.
Створити цілий комплекс послуг, починаючи з транспортного сполучення між містом і базами відпочинку і закінчуючи туристичними маршрутами для велосипедних та піших груп, у супроводі гідів – то мінімум, що треба зробити.
А як максимум – це довгостроковий проект, який має бути розроблений в деталях, з урахуванням величезного спектру послуг та високої якості їх виконання”.
Стосовно озвученої теми хотілося б пригадати статтю “Ласковые монстры, или Что александрийцу металлолом, то немцу – гордость”, що вийшла у 2015 році на сайті нашої газети: “Экономист и эксперт в угольной отрасли, александриец Александр Белов прислал в редакцию материал о том, как умелый подход может превратить отработанный разрез и его оборудование в шикарное место отдыха и развлечений, а заодно и в музей под открытым небом. “Покажите нашим людям, что есть “немецкий подход” к своей истории”, – попросил он в сопроводительной записке.
В окрестностях города Грефен-хайнихен, в земле Саксония-Анхальт в Германии находится бывший угольный разрез, на территории которого можно увидеть пять огромных отслуживших горных машин: ротор-ные и ковшовые экскаваторы, а также абзетцеры, имеющие габариты до 130 метров в длину и 30 метров в высоту. Когда-то это горное оборудование использовалось для добычи 70 миллионов тонн бурого угля в разрезе Гольпа-Норд. В 1990-е годы, когда запасы угля истощились, разрез закрыли, а эти машины стали частью музея под открытым небом “Феррополис: железный город”.
Сейчас эта необычная сцена из гигантских реликвий истории про-мышленности на берегу рекультивированного и затопленного карьера служит популярным местом проведения концертов и музыкальных фестивалей.
Безусловно, когда в начале 90-х запасы исчерпались и производство остановилось, можно было пойти по пути “ликвидаторов” Морозовского разреза – распилить все и пустить на металлолом, но немцам пришла оригинальная идея: создать музей индустриальной техники, которая и была реализована. Из соседних карьеров завезли и другую технику – так возник музей под открытым небом. Главными его экспонатами стали огромные конструкции из металла, землеройные машины и механизмы, которые по своим размерам и габаритам сравнимы с нашими многоэтажками. Ржавый металл стал главным дизайнерским материалом в оформлении музея.
Исполинские монстры служат прекрасными декорациями для проходящего здесь ежегодного музыкального фестиваля Melt. Глядя на них, можно подумать, что это гигантские трансформеры из фантастических голливудских блокбастеров. На крыше одного из бывших производственных цехов специалисты установили солнечные батареи, которые целиком справляются с обеспечением феста необходимой электроэнергией.
Первый фестиваль прошел в 1997 году, он стал отправной точкой, и с тех пор музыкальное мероприятие стартует ежегодно в середине июля, собирая поклонников многих стилей современной музыки со всей Германии. Приезжают в Феррополис и музыкальные фанаты из других стран. Здесь можно услышать инди, техно, авангардную электронную музыку, рок. И главное: звучит только живая музыка, а железные экспонаты подсвечиваются, в их металлических фермах и конструкциях играет феерический свет. Это целая система многочисленных прожекторов и другого светотехнического оборудования. Зрелище захватывающее!
Melt нельзя отнести к крупнейшим музыкальным мероприятиям, обычно он собирает около 20 тысяч посетителей. Но это не умаляет его значения. Желающих гораздо больше, просто небольшой полуостров не может вместить всех, кто бы хотел попасть на фестиваль.
В центре Феррополиса среди метал-лических индустриальных монстров возвышается сооруженная основная сцена. Наряду с ней функционируют еще две основные концертные площадки и несколько дополнительных. За годы существования фестиваля на его площадках выступали знаменитый немецкий дуэт Modern Talking, легендарные рок и метал группы Deep Purple, Metallika, Linkin Park и другие всемирно известные исполнители.
P.S. К “нашей чести” – при строительстве и рекультивации этого разреза применялся наш экскаватор-драглайн производства Новокраматорского машиностроительного завода! Однако для него в экспозиции места не нашлось. Вероятно, эта “рабочая лошадка” и дальше “грызет” недра Германии…

Підготував О.Акімов

коментарі 2

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень