24.04
2018

   Нещодавно команда громадської організації «Асоціація політичних наук» провела перший виїзний тренінг в Олександрії. Організатори навчали грамотно та цивілізовано адвокатувати (або лобіювати) важливі для громади питання, використовуючи сучасні інструменти електронної демократії та прямої дії, зокрема – електронні петиції.


   Тренінг відбувся у приміщені Олександрійської районної бібліотеки ім. Чи-жевського. «Ми відслідкували, що по Кіровоградській області майже не реєструються електронні петиції. Вивчивши ситуацію, можу з упевненістю сказати, що люди просто не знають про такий метод впливу на владу. Ми чекаємо на тих, кому не байдуже все, що відбувається навколо. Ми прагнемо пояснити людям, що вони мають брати активну участь у житті свого населеного пункту, а не чекати чогось від влади. Крім того, громадянам необхідно знати про всі цивілізовані методи звернень та популяризацію важливих питань. Від учасників нам потрібно лише бажання вчитися впливати на владу. У свою чергу ми поділимось усім, що знаємо. Навчимо користуватися всіма доступними механізмами місцевої демократії. Окрім того, ми плануємо підтримувати учасників наших тренінгів у всіх їхніх подальших адвокаційних кампаніях, надавати власний сайт для створення важливих для них петицій, а також допомагати з інформаційним висвітленням», – поділився своїми очікуваннями за півгодини до початку тренінгу Дмитро Сінченко, голова «Асоціації політичних наук».

  Попередньо зареєструвалися 15 учасників, проте реально було лише шестеро активістів, які представляли Олександрію, Войнівку та Кропивницький. Зокрема, це були представники переселенців з Донбасу, Гендерного інформаційного центру Олександрії та громадської організації матерів дітей-інваладів «Серце матері». Кожен із присутніх мав змогу перевірити себе на практиці у вирішенні важливих питань, а саме – зобразити проект проблемного питання, окресливши пріоритетні орієнтири, конкретних посадовців, з якими слід співпрацювати, та виокремити методи релізації.

 Представники ініціативної групи Громадської організації «Об’єднання переселенців «Квітень-2014» Анна Макада, Олена Калтигіна та Вален-тина Чугуєвець, керівник організації «Центр громадянської активності «Перемога», повідомили присутнім про проблеми переселенців щодо забезпечення їх житлом. Вирішення даної проблеми вони вбачають у безпосередній підтримці влади – тобто придбанні житла для них за рахунок держави та місцевих бюджетів. Також вони закликали присутніх до об’єднання задля ефективного вирішення проблеми. Юлія Левандовська, керівник організації матерів дітей-інвалідів «Серце матері», наголосила на необхідності закупівлі підгузків дітям-інвалідам за державний кошт: «Це передбачено Законом України, проте ця стаття не виконується – всі посилаються на брак коштів. У масштабах однієї сім`ї це суттєва проблема, адже потребує майже тисячі гривень на місяць». У свою чергу організатори наголосили, що зі всіма проблемами, які стосуються певної частини громади, активісти можуть звернутися до будь-якої провладної структури методом електронної петиції.

    То що ж ми маємо знати про електронні петиції і як ними користуватися? Максимально детально на тренінгу про це розповіли Олена та Дмитро Сінченки. Отож електронна петиція – це особлива форма колективного звернення до провладних структур, яка регулюється ст.23 ЗУ «Про звернення громадян». Згідно з нею, громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію. Проте електронну петицію можуть відхилити, якщо вона містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції. Для створення електронної петиції її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції. Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу влади протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення. Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті є датою початку збору підписів на її підтримку. Електронна петиція розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.

   Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

   Якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або на громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.

   У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням. Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об’єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

    «Тренінг проводився за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права спільно з ГО «Український незалежний центр політичних досліджень». На думку і експертів, і чиновників різного рівня, і представників громадськості, приводом до проведення подібних заходів є те, що суспільство виявилося недостатньо підготовленим до використання інструменту електронних петицій через нерозуміння і відверте незнан-ня принципів роботи держави і державних органів влади. З моменту запуску системи електронних звернень громадян експерти наголошували на необхідності дотримання вимог під час складання петиції задля досягнення конкретного результату. Натомість заклики експертів і аналітиків не були почуті, і як наслідок – петиція як інструмент комунікації влади і суспільства виявилася недостатньо ефективною. Громадяни відправляють на сайт голови держави петиції, які стосуються чи то жетонів у київському метрополітені, чи налаштування режиму світлофорів, чи переносу столиці України з Києва у Горішні Плавні, чи навіть відверто жартівливі пропозиції», – розповіла Олена Сінченко, одна з організаторів тренінгу.

    Модератор сайту електронних петицій до Президента України А. За-блоцький в одному з інтерв’ю для ЗМІ підкреслив: «Петиція, надіслана не за адресою, нівелює сам інструмент. Суспільні очікування завищені через нерозуміння того, як працює взагалі держава».

  «При грамотному підході до використання інструменту електрон-них петицій він може стати головним елементом адвокації будь-якого важливого для громади питання. Законодавство гарантує розгляд кожної петиції, навіть якщо вона не збирає потрібної кількості голосів на свою підтримку», – наголосила на важливості даного інструменту аналітик ГО «Асоціація політичних наук» Юлія Бочарова-Туз.

Кіра Давидова

Один комментарий

  • Аноним пишет:

    Очередная дурилка, игра в демократию, иллюзия возможности управлять…
    Даже схематично-правово — да инициативу(обращение) рассматривать будут! Может быть и на Слушаниях, хоть парламентских, хоть общественных… Ну и что? -Статус ИХ, — РЕ-КО-МЕН-ДА-ТЕЛЬ-НЫЙ(!) — согласно ЗАКОНА. Решение отнюдь не за Слушаниями, а за полноправным Органом власти! -А за сколько покупаются решения-голоса в самом «светлейшем» Органе -представительном (ВРУ), -слышно из записей Онищенка…и по чьему поручению… На пяти языках изданному томе — «Петр Пятый».
    Так что, поиграйте теперь еще и в электронной песочнице, лепите «пасочки-петиции» и ведитесь на пропагандистов сей новВации;))

    Мне нравится! Thumb up 0

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страница 1 из 11