Окт
23

     Шановна редакціє! Ми, жителі четвертого під’їзду будинку № 100, що на проспекті Соборному (колишній Леніна), звертаємося до вас із проханням про допомогу. Наприкінці серпня цього року ліфт нашого під’їзду зупинився і відтоді не працює. Ми зверталися в Олександрійське підприємство, яке обслуговує ліфти у нашому місті, але нам відповіли, що ліфт пошкоджено зловмисниками: з машинного відділення вкрадено електрообладнання, яке дорого коштує і підприємство не зможе його відремонтувати за власні кошти. Мовляв, ви, мешканці, самі винні, що не слідкуєте за обладнанням будинку, у якому живете.

   І крім цього, ми не отримали головної відповіді, на яку дуже сподівалися – коли ж нам відремонтують ліфт, за який ми справно платимо абонплату. Але ж ми виконували всі необхідні заходи перестороги: вхід з дев’ятого поверху під’їзду до машинного відділення ліфта перекритий металевою решіткою, яка замикається. Все це ми зробили давно і належним чином. А тому дивний вигляд має крадіжка: ні двері (решітка), ні замок не пошкоджені, ключ зберігається у старшо- го нашого під’їзду, але результат сумний: ліфт не працює… Серед мешканців нашо- го під’їзду чимало людей літнього віку, а також зі слабким здоров’ям, яким важко підніматися східцями на верхні поверхи, тому дуже просимо якось посприяти з вирішенням нашого, життєво дуже важливого питання, бо люди, які за родом своєї діяльності (фахівці-ліфтовики) фактично відмовили нам у допомозі, залишили нас сам на сам з нашою проблемою.

     Редакція «ОТ» звернулася до директора приватного підприємства «Олександрійська ліфтова компанія» Анатолія Тримбача. Керівник підтвердив причину зупинки ліфта за вказаною адресою: машинне відділення пограбоване невідомими особами. За словами директора, вкрали дороговартісне обладнання зі станції управління (трансформатор і електромагнітні котушки). А тому несправність є серйозною і ремонт підлягає під категорію капітальних, на які у підприємства немає коштів. Далі Анатолій Степанович довго і яскраво розповідав пред- ставнику газети, що працівники ліфтової компанії доклали всіх зусиль, аби добитись у цьому такої важливої мети – щоб у місті не було жодного непрацюючого ліфта. І таки добилися – вперше за багато років, привівши до ладу навіть «безнадійні», тобто дуже пошкоджені ліфти. А тут раптом пішла хвиля пограбувань міського ліфтового господарства: за короткий термін виведено з ладу більше десяти механізмів. Люди ж, на переконання нашого співрозмовника, не дуже дбають про збереження того, що їм фактично належить.

   Далі Анатолій Степанович перевів розмову в іншу площину: «Тариф за обслуговування ліфтів не переглядався вже багато років. У ситуації, коли стрімко зростає вартість електроенергії, пального тощо це дуже негативно впливає на діяльність підприємства: ми не тільки не можемо купувати комплектуючі для ремонтів, а навіть виплачувати заробітну плату працівникам і взагалі вести господарську діяльність. Я не раз звертався до міської влади стосовно вирішення питання тарифу, який хоча б трохи допоміг підтримувати роботу підприємства, але досі це питання не знаходило вирішення. Що стосується капітальних ремонтів – вони повинні виконуватися за допомогою міського бюджету, оскільки самотужки наше невелике підприємство їх не осилить. А поки що я багато не прошу – хоча Об отравлениях и «паленой» водке б привести тарифи за обслуговування ліфтів до прийнятного розміру»… Керівник ще довго розповідав, як важко зараз живеться його підприємству, цим дуже вразив і навіть розчулив працівника редакції, але відповіді на головне питання – коли ж у мешканців сотого будинку нарешті з’явиться надія на відремонтований ліфт, так і не дав. Склалося враження, що ніколи. Тобто повна безнадія…

    Після цієї розмови ми звернулись до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Геннадія Лоцмана. Посадовець передусім вніс деякі корективи у поняття, котрими оперував наш попередній співрозмовник: «Анатолій Тримбач збуває, що згідно з чинними нормами, зараз уже немає такого визначення, як капітальний ремонт, який повинен виконуватися виключно за кошти міського бюджету, а не за рахунок підприємства, що обслуговує ліфти. Є просто ремонти, які необхідно здійснювати. Втім, раніше міська влада не залишалась осторонь ліф- тових проблем, що у кінцевому рахунку є гострими проблемами жителів міста, допомагаючи бюджетними коштами на складні і дорогі ремонти, не збирається вона і далі залишати людей напризволяще. От тільки винаходити гроші з бюджету на ці потреби стає дедалі важче. Стосовно конкретного запитання, коли можливо відремонтувати згаданий ліфт – я не можу зараз дати відповідь. На найближчій апаратній нараді ми заслухаємо директора ліфтової компанії, визначимося, скільки треба коштів (адже непрацюючих ліфтів у місті вже більше десятка) а потім будемо вирішувати, що з цим робити. Але я не можу наперед робити прогнози – не маю такої можливості і повноважень. Може, кошти вдасться віднайти ще до кінця цього бюджетного року, а можливо, лише у майбутньому році. Повинен також нагадати олександрійцям, що ліфт – це спільна власність саме мешкан- ців багатоповерхівки, а не будь-якого підприємства, а тому вони повинні самі всіляко дбати про збереження цієї власності».

    На завершення ще одна деталь. Автор цих рядків розмовляв з мешканцями під’їзду, і вони стверджують, що вхід до машинного відділення справді був закритий на замок. А коли з’ясувалося, що сталася крадіжка, люди викликали працівників поліції, і ті разом з представником громади робили обстеження місця події. І цей представник громади, який за своєю професією розуміється в електротехніці, запевняє: зловмисники вкрали з шафи управління ліфта у машинному відділенні тільки електромаг- нітні котушки, тобто крадіжка не завдала великих збитків, отож ремонт ліфта навряд чи може бути кваліфікований, як капітальний. Але факт поки що залишається фактом: літні і хворі люди, мешканці четвертого під’їзду будинку №100 змушені пішки долати дуже важкі для них сходинки до власних осель…

О.Іванченко

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страница 1 из 11